Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

- складність злагоджених сумісних дій;

- погіршення управління підрозділами;

- зростання тривоги і відчуття ізольованості від своїх військ;

- посилення схильності до паніки, ін.

До позитивних особливостей можна віднести:

- можливість досягнення раптовості і ведення бойових дій з дезорганізованим і деморалізованим противником;

можливість знизити страх перед противником, що викликає страх візуально;

іиижсння дій деяких фобій (наприклад, снайперобоязні, агорафобії (боязнь відкритих просторів) тощо).

Російський військовий психолог С.К. Гершельман вважав, що “...майстерно проведені раптові напади вночі мають величезне шачсння, оскільки безтурботний солдат, пробуджений раптово від сну, рідко чинить опір; чим несподіваніша небезпека, тим більшою здається вона йому, і першою думкою раптово атакованого ворога є не опір, а порятунок себе втечею”.

Для попередження “спрацьовування” негативних особливостей нічного бою необхідно в мирний час готувати особовий склад до нічних дій.

Хід і результат бойових дій багато в чому визначають поведінку і психічні стани військовослужбовців після бою. У цей період звичайно спостерігається поступове повернення здатності воїнів критично мислити, прагнення відвернутися від переживань бою шляхом виконання якої-небудь роботи (ДО! ЛІ,Х за бойовою технікою і зброєю, приведення до ладу спорядження й обмундирування, написання листів тощо).

У разі невдалого завершення бойових дій у військово-. нужбовців можуть розвиватися стани невпевненості в своїх ( ш і ах, у перемозі над противником, компетентності командирів і шцо. Ці переживання набувають великої гостроти у разі великих її 11 >ат людей і бойової техніки.

С.К. Гершельман більше двох століть тому писав, що ■нічого не може бути гірше для військ, як усвідомлення повної їй-щільності проведеного бою”. ... “Таке переконання примушує пінська втрачати віру в начальника, а, отже, і у всі подальші розпорядження”.

У будь-якому разі, в цей період йде повільне відновлення інтелектуальних здібностей, самовладання. Загальний стан відрізняється втомою, сонливістю, бажанням лягти, відпочити; ісякою відчуженістю; малорухливістю; уникненням контакту очима; нічними страхіттями, здатними спровокувати масову паніку; бажанням зайняти себе будь-чим, щоб відвернутися від

роздумів про бій. . . .

Таким чином, можна зробити висновок, що різні види бою і мого етапи мають добре виражені психологічні особливості. їх прахування дозволить цілеспрямовано і наочно будувати психологічну роботу з підготовки особового складу до виконання конкретних бойових завдань.

1.6. Психологічні особливості бойових дій у місті

Військові дії на урбанізованій місцевості в сучасних війнах і збройних конфліктах займають домінуючі положення, відтіснивши класичні військові дії на відкритій місцевості на другий план. Це вимагає від військовослужбовців психологічної готовності і здатності вести бойові дії в специфічних умовах - у складній системі міських архітектурно-інженерних споруджень різного типу, багато з яких може бути зруйнованими, і серед великих мас

цивільного населення. и

Залежно від характеру і типу війни або збройного конфлікту військові дії на урбанізованій місцевості можуть відрізнятися одна від одної, полегшуючи або утруднюючи їх ведення угрупованнями військ (сил).