Розділ «2.3. Психологія педагогічної діяльності і особистості вчителя»

- учасники конфліктів мають різний соціальний статус, і цим визначається їх різна поведінка в конфлікті;

- різниця віку і життєвого досвіду породжує різну міру відповідальності за помилки при їх вирішенні;

- через різне розуміння учасниками подій і їх причин вчителю не завжди легко зрозуміти глибину переживань дитини, а учневі - впоратися зі своїми емоціями;

- присутність інших учнів при конфлікті робить їх не тільки свідками, а й учасниками; конфлікт набуває виховного змісту;

- професійна позиція вчителя в конфлікті зобов'язує його взяти на себе ініціативу в вирішенні конфлікту і на перше місце поставити інтереси учня;

- будь-яка помилка вчителя при вирішенні конфлікту породжує нові ситуації та конфлікти;

- конфлікт в педагогічній діяльності легше попередити, ніж успішно вирішити.

Ефективність педагогічного спілкування залежить від наявності у вчителя таких умінь:

- подати себе в спілкуванні з учнями;

- говорити і слухати;

- мовного і немовного контакту;

- пізнати власні індивідуально-психологічні особливості, оцінити власний психічний стан;

- управляти власними емоційними станами;

- здійснювати сприймання і адекватне пізнання особистості учня;

- контролювати стан афекту в себе та інших.

Культура педагогічного спілкування починається з самовизначення позиції вчителя відносно до своєї ролі та її функцій. Він повинен визначити, ким є для нього учень. Результативність спілкування залежить від дотримання норм педагогічної етики, від якостей особистості вчителя, рівня розвитку комунікативних умінь.

Часто перед учителем можуть стояти проблеми розвитку словникового запасу, особливостей свого професійного мовлення: виховання культури дихання, покращення дикції, навичок виразного читання і емоційності мови, робота над силою, висотою, темпом мовлення. У вчителя завжди є можливість розвивати свої комунікативні уміння, вдаючись до тренінгів спілкування, індивідуальної та групової роботи.

Є три основні методики формування уміння спілкуватися:

1. Моделювання педагогічного спілкування (педагогічні ігри).

2. Мікровикладання, коли для засвоєння кожного педагогічного прийому проводяться мікроуроки з наступним аналізом.