Правова природа кредитного договору

Банківське право

Банк приймає рішення про надання кредиту на підставі аналізу діяльності потенційного позичальника, його кредитоспроможності, прогнозованого ризику неповернення кредиту.

Видана за кредитним договором сума грошей зараховується банком на рахунок, який відкривається в установах банку для обліку виданого кредиту.

У банківській практиці перспективними формами організації кредитних відносин банку з позичальниками є кредитні лінії і овердрафт. Кредитна лінія - це договір між банком і позичальником, згідно з яким банк зобов'язується здійснювати надання кредиту протягом певного часу в межах установленого ліміту. Надання кредиту у виді кредитної лінії свідчить про високий рівень довіри банку до позичальника і сприяє вдосконаленню ефективності кредитування, забезпеченню надійного партнерства між банком і клієнтами. Кредит у вигляді овердрафта означає, що банк може сплачувати розрахункові документи клієнта на суми, що перевищують кредитовий залишок на його рахунку. Між банком і клієнтом укладається договір про те, що клієнт має право в порядку і на умовах, встановлених у договорі, виписувати чеки на загальну суму, яка перевищує позитивний залишок на його рахунку. В разі відсутності коштів на чековому рахунку чек має бути сплачено за рахунок кредиту банку. Овердрафт (контокорент) застосовується з позичальниками, які характеризуються високим рівнем платоспроможності, і є найбільш ефективним і вигідним методом кредитування.

За кредитним договором юридичні права й обов'язки сторін - банків та клієнтури - неоднакові. У банку-кредитора фактично знаходяться всі права, а важливими обов'язками є надання кредитів різних видів та інформування клієнтів про умови кредитування. На клієнті лежать в основному обов'язки, хоча позичальник може і відмовитися від укладення договору. Обов'язки клієнта: повернути в строк одержаний кредит, сплатити банку проценти за користування кредитом, не ухилятися від банківського контролю, надати і гарантувати наявність забезпечення за договором на весь строк кредитування.

За порушення зобов'язань за кредитним договором сторони несуть відповідальність у вигляді стягнення неустойки і повинні відшкодовувати збитки. У кредитуванні підприємств, організацій важливе значення має зміцнення кредитної дисципліни, яка означає своєчасне погашення кредиту і точне дотримання позичальниками всіх умов договору. У разі порушення кредитної дисципліни до клієнта можуть застосовуватися такі санкції: сплата банку підвищених процентів з простроченого кредиту; припинення кредитування з правом дострокового одностороннього розірвання договору; дострокове стягнення раніше наданого кредиту зі сплатою штрафу; переведення на акредитивну форму розрахунків або надання додаткових гарантій, звернення стягнення на предмет застави.

У свою чергу, банк несе відповідальність за несвоєчасну видачу кредиту, якщо це передбачено умовами кредитного договору, та за відшкодування збитків, завданих клієнту.

У кредитних договорах також передбачається відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за його користування і банку за несвоєчасне перерахування валют кредиту у вигляді стягнення пені, що встановлюється за згодою сторін (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).

Якщо кредитним договором спеціально не передбачена відповідальність банку за несвоєчасну видачу кредиту, то банк повинен відшкодовувати збитки, завдані клієнту.

За порушення банками та іншими фінансово-кредитними установами банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, НБУ застосовує заходи впливу, зокрема, накладення на банки штрафів у розмірі одного відсотка зареєстрованого статутного фонду банка-порушника за кожний випадок порушення'.

Комерційні банки зобов'язані у кожному випадку неповернення кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом вирішувати питання про стягнення заборгованості в установленому чинним законодавством порядку, а в разі неможливості стягнення - порушувати у суді справу про банкрутство.

Серед правових засобів, які забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором, слід назвати: а) неустойку (штраф, пеня), заставу, банківську гарантію і поруку; б) договори страхування, коли кредит надається під спеціальні страхові гарантії, а кредитний ризик ґрунтується на договорі страхування ризику нс-погашення кредиту; в) право кредитора на безакцептне списання коштів із рахунків боржника, уступка права вимоги або перевід боргу, а також г) припинення зобов'язань (цесія) у зв'язку відступним та новації.

Способи забезпечення виконання кредитних зобов'язань - це спеціальні заходи, які призначаються за домовленістю сторін або за вказівкою закону. При виконанні кредитних зобов'язань можливе одночасне застосування всіх або кількох способів забезпечення виконання кредиту, а вибір одного із них або їх поєднання є прерогативою сторін кредитних правовідносин.

Отже, відносини, що виникають при укладенні кредитного договору, є специфічною формою взаємовідносин комерційного банку та клієнта, і хоч виникають за волевиявлення позичальників, мають грошовий характер і характеризуються нерівністю суб'єктів (банку й клієнта).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське право» автора Костюченко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правова природа кредитного договору“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Спеціальні принципи і джерела банківського права

  • Питання вдосконалення банківського законодавства

  • Норми банківського права та їхня класифікація

  • Банківські правовідносини, їхні зміст і види

  • Розділ 2. Банківська система України та її роль у ринковій економіці

  • Зародження та еволюція банківської справи в Україні

  • Питання функціонування банківської системи України

  • Розділ 3. Правове становище національного банку України

  • Основи взаємовідносин Національного банку України з вищими органами держави

  • Функції та операції Національного банку України

  • Мережа та організаційна структура Національного банку України

  • Організація роботи Національного банку України

  • Розділ 4. Правове положення комерційних банків

  • Порядок створення і припинення діяльності комерційного банку

  • Організаційна структура та управління комерційним банком

  • Операції та послуги комерційних банків

  • Правова основа банківського аудиту

  • Правова охорона банківської таємниці

  • Розділ 5. Правові засади грошового обігу і розрахунків

  • Поняття і зміст розрахункових правовідносин

  • Порядок відкриття та закриття рахунків в установах банків

  • Правова природа договорів банківського рахунку і банківського вкладу

  • Порядок і форми розрахунків у господарському обігу

  • Розділ 6. Правове регулювання банківського кредитування

  • Поняття та елементи кредитних правовідносин

  • Правова природа кредитного договору
  • Розділ 7. Правове регулювання ринку цінних паперів

  • Поняття і види цінних паперів

  • Операції банків із цінними паперами

  • Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів

  • Розділ 8. Загальна характеристика національного валютного законодавства

  • Система органів, що здійснюють валютне регулювання

  • Правове регулювання валютних операцій

  • Валютний контроль і відповідальність за порушення валютного законодавства

  • Розділ 9. Основи банківського права розвинутих країн

  • Правова регламентація банківської діяльності в розвинутих країнах

  • Організація і функціонування банківських систем розвинутих країн

  • Великобританія

  • Німеччина

  • Франція

  • США

  • Швейцарія

  • Японія

  • Росія

  • Інститут банківської таємниці у зарубіжному законодавстві