Основні та факультативні учасники освідування

Дотримання прав учасників кримінального провадження під час проведення освідування

Незалежно від виду освідування, у кримінальному процесуальному законодавстві України передбачено участь понятих: за КПК України -поняті мають обов'язково бути присутніми під час проведення низки слідчих (розшукових) дій, зокрема освідування (частина 7 статті 223 цього Кодексу). На нашу думку, підхід щодо участі понятих, визначений у КПК України, виключає ситуації, коли слідчий на свій розсуд визначає склад учасників проведення освідування, є додатковою гарантією забезпечення прав освідуваної особи, дотримання законності під час освідування.

Відповідно до чинного КПК України, коло факультативних учасників освідування розширене двома категоріями осіб:

• 1) особи, права та законні інтереси яких може бути обмежено або порушено;

• 2) особи, які ініціювали проведення освідування, та (або) їх захисники чи представники.

У частині 2 статті 223 КПК України зазначено, що під час проведення освідування слідчий, прокурор уживають належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, права та законні інтереси яких може бути обмежено або порушено. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюють їх права й обов'язки, передбачені КПК України, а також відповідальність, установлену законом. Якщо особа є учасником кримінального провадження й має визначений процесуальний статус, їй роз'яснюють відповідні цьому статусу права та обов'язки.

В інших ситуаціях необхідно визначати процесуальний статус особи, права та законні інтереси якої може бути обмежено чи порушено. Наприклад, під час освідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, з метою встановлення особливих прикмет, що супроводжується її оголенням, може бути порушено право освідуваної особи на невтручання у її приватне життя.

Відповідно до частини 6 статті 223 КПК України, слідча (розшукова) дія, яку здійснюють за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводять за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли з огляду на специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або ця особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії присутні особи, що іі ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, що обов'язково заносять до протоколу.

Із цього положення вбачається, що право ініціювання проведення освідування мають потерпілий і його представник та, згідно з пунктом 19 частини 1 статті 3 КПК України, підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачено застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішували питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Серед перелічених учасників кримінального провадження, які мають право ініціювати проведення слідчої (розшукової) дії, відсутній законний представник потерпілого, а представник лише має право участі в ініційованій іншою особою слідчій дії. Аналіз частини 5 статті 44, статей 56, 58 та 59 КПК України свідчить про неузгодженість з ними положення, що регламентовано в частині 6 статті 223 цього Кодексу. Оскільки представник і законний представник потерпілого користуються правами особи, інтереси якої вони представляють, тобто також мають право на ініціювання проведення певної слідчої (розшукової) дії. У зв'язку із зазначеним пропонуємо абзац перший частини 6 статті 223 КПК України викласти в такій редакції: "6. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, його представника, законного представника проводиться за участю особи, яка її ініціювала, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній".

Таким чином, учасників освідування можна розділити на обов'язкових і факультативних залежно від процесуальної форми кримінального провадження й виду освідування, передбаченого процесуальним законом.

Ураховуючи викладене, доходимо висновку, що за КПК України під час проведення:

• а) слідчого освідування обов'язковими учасниками є посадові особи - слідчий чи прокурор, які безпосередньо його проводять (у разі проведення освідування, пов'язаного з оголенням особи, цю дію, відповідно до частини 2 статті 241 КПК України, проводять особи тієї самої статі, що й освідувана особа), освідувана особа, поняті (крім випадків, коли, відповідно до частини 7 статті 223 КПК України, застосовують безперервний відеозапис перебігу проведення освідування). До факультативних учасників належать судово-медичний експерт, лікар, інші спеціалісти, а також особи, права та законні інтереси яких може бути обмежено чи порушено, та особи, які ініціювали проведення цієї слідчої (розшукової) дії;

• б) судово-медичного освідування: обов'язкові учасники - судово-медичний експерт чи лікар, освідувана особа, а також слідчий, прокурор (за винятком проведення цієї слідчої (розшукової) дії, що супроводжується оголенням освідуваної особи), поняті (крім випадків, коли, відповідно до частини 7 статті 223 КПК України, застосовують безперервний відеозапис перебігу проведення освідування). Факультативними учасниками проведення цього виду освідування можуть бути спеціалісти (наприклад, експерт-криміналіст, біолог, хімік тощо), а також особи, права та законні інтереси яких може бути обмежено або порушено, та особи, які ініціювали проведення цієї слідчої (розшукової) дії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дотримання прав учасників кримінального провадження під час проведення освідування» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні та факультативні учасники освідування“ на сторінці 3. Приємного читання.