Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ

Екологічне право України. Особлива частина

ЗУ "Про тваринний світ" визначає ще ряд правил, пов'язаних із відповідальністю за порушення законодавства в цій сфері:

• застосування таксового порядку відшкодування завданої шкоди (підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, установлених законодавством);

• обов'язкове вилучення незаконно добутих ресурсів, а також тих, що переміщуються через кордон з порушенням законодавства (незаконно добуті [зібрані] об'єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку, а дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, що ввезені на територію України або вивозяться за її межі з порушенням законодавства, підлягають у встановленому законом порядку конфіскації або безоплатному вилученню і реалізуються згідно з правилами, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної та санітарної медицини);

• забезпечення повернення об'єктів тваринного світу до природних умов існування (у разі вилучення незаконно добутих живих тварин повинні бути вжиті заходи щодо їхнього збереження і по можливості повернення у природне середовище).

Адміністративна відповідальність є найбільш поширеним видом юридичної відповідальності в екологічному праві, оскільки саме в її межах відбувається реагування держави на порушення встановлених правових норм, приписів, правил та норм поведінки суб'єктів правовідносин в Україні. Таким чином її можна вважати одним із найбільш ефективних засобів впливу на правопорушників. Ця ефективність обумовлена декількома чинниками, серед найважливіших з яких дослідники виділяють: адміністративні стягнення внаслідок незначної суспільної небезпеки діянь мають менш суворий характер (порівняно із кримінальними); переліки адміністративних правопорушень, хоча й є виключними, але застосовуються щодо надзвичайно великого кола суспільних відносин; спрощені в більшості випадків позасудові процедури притягнення до відповідальності дозволяють більш оперативно реагувати на правопорушення. Крім того, популярність цього виду відповідальності обумовлюється й тим, що саме він має тенденцію до постійного збільшення за рахунок введення адміністративної відповідальності за правопорушення, що раніше визнавались злочинами (декриміналізація), дисциплінарними проступками, цивільно-правовими деліктами тощо.

Адміністративну відповідальність за порушення фауністичного законодавства можна поділити на такі групи:

• 1. Порушення права власності на об'єкти тваринного світу (ст. 50 КпАП України).

• 2. Порушення порядку користування об'єктами тваринного світу (ст.ст. 85, 85-1, 87, 89, 90 КпАП України).

• 3. Незаконні торгівля та переміщення об'єктів тваринного світу (ст.ст. 88, 88-1, 88-2 КпАП України).

• 4. Порушення вимог безпеки, санітарних та ветеринарних правил при поводженні з об'єктами тваринного світу (ст.ст. 90-1, 107 КпАП України).

Система адміністративних стягнень наразі закріплена у ст. 24 КпАП України, яка називає такі їх види - попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт. Проте аналіз КпАП дозволяє стверджувати, що не всі види стягнень можуть бути застосовані у сфері охорони тваринного світу, а лише штраф, позбавлення права полювання, конфіскація, тобто ті з них, які передбачені санкціями ст.ст. 85 (Порушення правил використання об'єктів тваринного світу); 85-1 (Виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу); 86-1 (Експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням); 87 (Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин); 88 (Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу); 88-1 (Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах); 89 (Жорстоке поводження з тваринами); 90 (Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України); 91 (Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду); 91-2 (Перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів) КпАП.

Питання кримінально-правової відповідальності за порушення законодавства в цілому не потребують удосконалення, оскільки наразі криміналізація якихось додаткових діянь у сфері поводження з об'єктами тваринного світу є недоречною. КК України передбачено відповідальність за такі порушення вимог законодавства про тваринний світ: незаконне полювання (ст. 248), незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249), проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250), порушення ветеринарних правил (ст. 251). Разом з тим необхідно зазначити, що в окремих випадках є особливості щодо застосування кримінального законодавства стосовно забезпечення права власності на тваринний світ. Кримінальне законодавство виходить із загальних засад права власності, оскільки після вилучення із навколишнього середовища на об'єкти тваринного світу поширюється правовий статус речей. На це, зокрема, звертається увага у Постанові Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля": "Вилов риби чи водних тварин зі спеціально облаштованих або пристосованих водоймищ, у яких вони вирощуються підприємствами, організаціями чи громадянами, за ст. 249 КК каліфі-кувати не можна. За наявності відповідних підстав дії винної особи можуть кваліфікуватись як посягання на чужу власність".

Серед статей, що встановлюють кримінальну відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ, потрібно також звернути увагу на ст. 299 КК України, якою передбачена відповідальність за жорстоке поводження з тваринами:

• o "1. Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

• o 2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, - караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років".

На теперішній час перелік діянь, що охоплюються цією статтею, має стійку тенденцію до збільшення за рахунок постійного уточнення поняття "жорстоке поводження з тваринами" та гармонізації законодавства України із законодавством ЄС. Зважаючи на це, необхідно наголосити, що суб'єктами такої відповідальності найчастіше стають самі власники об'єктів тваринного світу, які намагаються використати їх для отримання прибутку, участі у розважальних заходах, завдаючи страждань тваринам. Разом з тим санкція аналізованої статті прямо не передбачає можливості конфіскації тварин, що стали об'єктом жорстокого поводження. Таким чином, приймаючи рішення по справі, суд не вирішує відразу питання щодо вилучення таких об'єктів у несумлінних власників та користувачів, залишаючи це питання для окремого розгляду в рамках існуючих адміністративних процедур.

Цивільно-правова (майнова) відповідальність за порушення права приватної власності на тваринний світ полягає у відшкодуванні конкретної майнової шкоди, яка викликана протиправним порушенням чужих суб'єктивних цивільних прав або чужих благ.

Завдання майнової шкоди має досить широку юридичну природу, оскільки воно може поєднуватись із умисним посяганням на охоронювані законом права, свободи та інтереси особи, вчиненим з необережності або взагалі існувати майже в ідеальному вигляді, коли відбувається за відсутності будь-яких елементів вини жодної особи. Однак відшкодування завданої шкоди повинно мати місце в будь-якому випадку.

Хоча спеціальне фауністичне законодавство окремо не наголошує на цьому, але при регулюванні відносин відшкодування шкоди, завданої порушенням права власності на тваринний світ, у першу чергу слід орієнтуватися на положення ч. 1 ст. 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", де закріплено, що "шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів". Оскільки саме цей законодавчий акт для екологічного права має системоутворюючий характер, який випливає із положень ст. 2, де зазначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством, а відносини відшкодування завданої шкоди мають яскраву охоронно-відновлювальну природу, то це положення набуває особливої актуальності.

Зокрема, про важливість урахування цієї особливості при здійсненні правозостосовчої діяльності свідчать положення Постанови Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля", в яких зазначено, що "розглядаючи у кримінальних справах цивільні позови про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, суди повинні керуватися нормами природоохоронного законодавства, а у випадках, коли це питання не врегульоване зазначеним законодавством, - відповідними положеннями ЦК України, зокрема, главами 19 та 82". Також стосовно об'єктів тваринного світу в Постанові зазначається: "Розглядаючи кримінальні справи про злочини проти довкілля, суди повинні додержуватися вимог природоохоронного законодавства щодо вилучення у правопорушника незаконно добутої продукції (звірів, птахів, риби, деревини, хутра тощо).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Води як об'єкт правового регулювання

  • Водне законодавство України

  • Право власності на води та право користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди

  • Управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

  • Право водокористування

  • Правова охорона вод

  • Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ НАДР

  • Надра як об'єкт правової охорони та використання

  • Законодавство України про надра

  • Право надрокористування: види та характеристика

  • Права та обов'язки надрокористувачів

  • Юридична відповідальність у сфері охорони та використання надр. Вирішення спорів у галузі надрокористування

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОГО СВІТУ

  • Законодавство України про рослинний світ

  • Використання об'єктів рослинного світу

  • Правова охорона рослинного світу

  • Юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони та використання об'єктів рослинного світу

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ЛІСІВ

  • Ліси як об'єкт правової охорони та використання в Україні

  • Лісові правовідносини

  • Право власності на ліси

  • Право користування лісами, лісові сервітути

  • Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин

  • Організація лісового господарства

  • Ведення лісового господарства

  • Охорона і захист лісів

  • Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів

  • Вирішення спорів у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ

  • Загальна характеристика законодавства про тваринний світ

  • Об'єкти тваринного світу, їхнє правове визначення та право власності на них

  • Загальна характеристика використання об'єктів тваринного світу

  • Правове регулювання ведення мисливського господарства та здійснення полювання

  • Правове регулювання здійснення промислового рибальства

  • Правове регулювання здійснення любительського та спортивного рибальства

  • Організаційно-правові заходи щодо охорони тваринного світу

  • Особливості міжнародної торгівлі об'єктами тваринного світу, що перебувають під загрозою зникнення

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ
  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

  • Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря

  • Заходи щодо охорони атмосферного повітря

  • Порядок реалізації управлінських заходів щодо охорони атмосферного повітря

  • Клімат та озоновий шар як об'єкти правової охорони

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

  • ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

  • Загальна характеристика законодавства про ПЗФ України

  • Загальна характеристика правового режиму територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості правового режиму природних заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків

  • Особливості правового режиму регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ

  • Особливості правового режиму ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків і парків-пам'яток садово-паркового мистецтва

  • Порядок створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості використання територій та об'єктів ПЗФ України

  • Форми власності на території та об'єкти ПЗФ України та особливості правового режиму їхніх земель

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ України

  • МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

  • Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону навколишнього природного середовища

  • ЛІТЕРАТУРА