Полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів, а на інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, регулюється нормами відстрілу, що затверджуються на мисливський сезон.
Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних тварин, добутих мисливцем під час полювання, є власністю мисливця.
Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних тварин, добутих у процесі полювання, а також віддавлені живі тварини здаються користувачеві мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на придбання цієї продукції. При цьому м'ясо копитних тварин може реалізовуватися учасникам полювання зі знижкою до 30 відсотків (частка мисливця).
Підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь зібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі тварини або їхні частини, а також віддавлені хворі чи травмовані живі тварини.
Користувач мисливських угідь з дозволу органів державної ветеринарної медицини має право самостійно реалізовувати зазначену продукцію полювання (у тому числі мисливські трофеї) або здійснювати її переробку за наявності документів, що засвідчують законність її набуття, у порядку, встановленому законодавством.
Продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яка знаходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, що засвідчують законність її набуття, або продукція, добута з порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.
Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому місця, часу їхнього добування, оцінки трофейної якості, номера ліцензії, за якою вони добуті.
З метою забезпечення належних умов для здійснення мисливства законом встановлені вимоги до ведення мисливського господарства. Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.
Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.
Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.
Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування ВР АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менше 15 років, а площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь АРК, області та м. Севастополя. Користування мисливськими угіддями платні. Розмір і порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких розташовані ці угіддя, та встановлюється залежно від їхнього місцезнаходження, природної якості та інших факторів.
З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють не менше 20 відсотків площі угідь, на яких полювання забороняється.
Переважне право на користування мисливськими угіддями мають:
• власники та постійні користувачі земельних ділянок;
• користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.
Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:
• закінчення строку користування;
• добровільної відмови від користування;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання ведення мисливського господарства та здійснення полювання“ на сторінці 5. Приємного читання.
