Розділ 11 Парламент

Конституційне право зарубіжних країн

Верхня палата формується по-різному. Сенати у Польщі, Румунії, США, Бразилії, Палата радників у Японії обираються прямими виборами.

Сенат Польщі (100 чоловік) обирається по воєводствах. Кожне із 47 воєводств обирає по два, а два найбільших за кількістю населення воєводства — по три сенатори; Сенат США обирається безпосередньо населенням штату за принципом: від кожного штату по два сенатори. За такими самими принципами обираються сенатори в Австралії, але норма представництва від кожного штату збільшена до десяти сенаторів. У такому самому порядку обираються сенатори мексиканського парламенту: по два від кожного штату і по два від федерального округу. У Швейцарії члени Ради кантонів обираються безпосередньо населенням кантону, а в одному з кантонів — кантональним парламентом.

В Австрії верхня палата — Федеральна рада — обирається ландтагами земель залежно від кількості населення землі. Земля з найбільшою кількістю населення обирає 12 членів, а кожна інша земля — таку частину від цього числа, яка пропорційна відношенню чисельності її громадян до зазначеної найбільшої їх чисельності, причому остача, що кількісно перевищує половину квоти, вважається за цілу квоту. Кожна земля повинна мати не менш як три представники (ст. 34 Федерального конституційного закону від 20 листопада 1920 p.).

В Індії Рада штатів обирається легіслатурами (законодавчими зборами) штатів.

Своєрідною палатою за порядком її формування є Бундесрат Німеччини, з допомогою якого землі беруть участь у законодавстві та управлінні федерацією. Він складається з членів урядів земель, які їх призначають і відкликають. Кожна земля володіє не менш як трьома голосами, землі з населенням понад два мільйони мають чотири, а з населенням понад п'ять мільйонів — п'ять голосів.

Сенат у Франції обирається непрямим голосуванням депутатами Національних зборів, депутатами Генеральних рад департаментів і делегатами муніципальних рад.

В окремих країнах верхня палата не обирається, а формується за принципом спадкування чи за призначенням усього складу або частини його главою держави. До таких палат належить англійська Палата лордів, яка продовжує функціонувати та збільшується, незважаючи на те, що понад 80 років тому парламент прийняв рішення про її заміну. У даний час Палата лордів кількісно перевищує 1200 осіб, серед яких спадкові пери, довічні пери, пери за апеляцією, духовні пери. Палата лордів являє собою конституційний анахронізм, пережиток феодалізму, один із самих недемократичних інститутів у англійській системі демократії.

Сенатори в Канаді призначаються генерал-губернатором, а в Йорданії — королем.

Законодавство більшості країн встановлює різні вікові цензи для обрання нижньої та верхньої палат. Так, депутатами до нижньої палати італійського парламенту — палати депутатів — може бути обраний будь-який виборець, якому на день виборів виповнилося 25 років, а до верхньої палати — після досягнення 40 років; депутатами Палати представників США і сенаторами можуть бути обрані громадяни після досягнення відповідно 25 та ЗО років; до Національних зборів Франції — після досягнення 23 років, а сенаторами — 35 років.

Термін повноважень однопалатного парламенту складає чотири або п'ять років. В окремих країнах з двопалатною структурою парламенту (Італія, Іспанія, Польща) термін повноважень палат збігається. У деяких двопалатних парламентах строк функціонування нижньої та верхньої палат різний. Так, Палата представників США обирається на 2 роки. Сенат — на 6, Палата депутатів Мексики — на 3, а Палата сенаторів — на 6, Національні збори Франції — на 5, Сенат — на 9 років, в Японії Палата представників — на 4, а Палата радників — на 6 років і т. ін.

Склад верхньої палати, як правило, не переобирається одночасно, а поновлюється по частинах: Сенат США, Рада штатів Індії — кожних два роки на одну третину; Сенат Франції — кожних три роки на одну третину; Палата радників Японії — на половину кожних три роки. Часткове оновлення складу верхньої палати під час чергових виборів зберігає принцип наступності в її діяльності.

Кількісний склад парламенту визначається безпосередньо конституціями або іншими законодавчими актами. Конституція, наприклад, Італії закріпила у кількісному складі палати депутатів 650 чоловік, а сенаторів — 315. Сейм Польщі складається із 460 депутатів, а Сенат — із 100 сенаторів. Конституції Греції, Іспанії встановлюють: нижчу та вищу межі кількісного складу парламенту. Кількість членів палати депутатів Греції не може бути меншою від 200 і більшою від 300 чоловік (ст. 51 Конституції). Конгрес Іспанії нараховує мінімум 300 і максимум 400 депутатів (ст. 68 Конституції).

Закон про вибори до Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) і місцеві збори народних представників різних ступенів 1986 р. визначає верхню межу депутатів ВЗНП: вона не повинна перевищувати 3 тис. чоловік (ст. 13).

Кількість членів парламенту Японії та Франції визначається не Конституцією, а законом.

Конституції зарубіжних країн закріплюють термін повноважень парламенту, протягом якого він виконує покладені на нього функції. Цей термін залишається незмінним або може тривати, скорочуватися за власним рішенням або рішенням глави держави чи уряду.

Так, за конституціями, наприклад, США, Мексиканських Сполучених Штатів, КНР, Республіки Куба, не існує інституту дострокового розпуску парламенту; не може бути розпущена достроково й Національна рада Швейцарії. Дострокові вибори Національної ради можливі тільки за повної зміни федеральної конституції, прийнятої лише загальнонаціональним референдумом.

Конституція Австрії надала Національній раді права приймати рішення про свій розпуск (ст. 29, п. 2) до закінчення строку повноважень на основі звичайного закону.

Таке саме право надає Сейму конституційний закон про відносини між законодавчою та виконавчою владою Республіки Польща, а також про місцеве самоврядування («Мала Конституція» 1992 p.): «Сейм може бути розпущений власною постановою, прийнятою не менш як двома третинами голосів загального складу депутатів» (ст. 4, п. 3).

Палата депутатів Греції розпускається у випадку необрання Президента навіть у третьому турі (ст. 32 п. 4 Конституції).

Право розпуску парламенту в цілому чи нижньої його палати належить главі держави або уряду за виняткових обставин. Так, Президент Італії може розпустити Палату представників і Сенат або одну з цих палат, заслухавши думку голів палат (ст. 88 Конституції); Президент Республіки Польща може розпустити Сейм після заслуховування Маршала Сейму та Маршала Сенату; одночасно з розпуском Сейму припиняється термін повноважень Сенату (ст. 4, п. 4 Конституції).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Конституційне право зарубіжних країн» автора Ріяка на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11 Парламент“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • За загальною редакцією В. О. Ріяки

  • Вступ

  • Розділ 1 Поняття конституційного право зарубіжних країн

  • Розділ 2 Наука конституційного права

  • Розділ З Конституції зарубіжних країн

  • Розділ 4 Конституційно-правові основи суспільного ладу

  • Розділ 5 Політичні партії і партійні системи

  • Розділ 6 Політичний режим

  • Розділ 7 Конституційно-правовий статус людини і громадянина

  • Розділ 8 Політико-територіольний устрій держави

  • Розділ 9 Вибори і референдум у зарубіжних країнах

  • Розділ 10 Форми правління

  • Розділ 11 Парламент
  • Розділ 12 Глава держави

  • Розділ 13 Уряд

  • Розділ 14 Конституційний контроль у зарубіжних країнах

  • Розділ 15 Судова влада в зарубіжних країнах

  • Розділ 16 Місцеве управління у зарубіжних країнах

  • Розділ 17 Конституційне врегулювання зовнішньої політики зарубіжних країн

  • Розділ 18 Особливості конституційного право, держав-членів Європейського Союзу

  • ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

  • Розділ 19 Основи конституційного права Сполучених Штатів Америки

  • Розділ 20 Основи конституційного право. Федеративної Республіки Німеччина

  • Розділ 21 Основи конституційного права Франції

  • Розділ 22 Основи конституційного право Великобританії

  • Розділ 23 Основи конституційного право. Італії

  • Розділ 24 Основи конституційного права Швейцарії

  • Розділ 25 Основи конституційного право Канади

  • Розділ 26 Основи конституційного право Російської Федерації

  • Розділ 27 Основи конституційного право Польщі

  • Розділ 28 Основи конституційного право Болгарії

  • Розділ 29 Основи конституційного право. Китайської Народної Республіки

  • Розділ 30 Основи конституційного право Японії

  • Розділ 31 Основи конституційного право Бразилії

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи