РОЗДІЛ XIV СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ

296.1.1.-296.1.2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»[390] не поширюється на фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, адже згідно з пунктом 1 статті 2 цього Закону його дія поширюється тільки на всіх юридичних осіб, створених згідно із законодавством України, незалежно від них організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Саме тому, що законодавством не передбачено ведення фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку бухгалтерського обліку, і пояснюється необхідність ведення певними платниками єдиного податку — фізичними особами книги обліку доходів, а певними — книги обліку доходів та витрат.

Так, книгу обліку доходів необхідно вести таким платникам єдиного податку:

— фізичними особами — підприємцями, що відносяться до першої групи платників єдиного податку (згідно з підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу);

— фізичними особами — підприємцями, що відносяться до другої групи платників єдиного податку (згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу);

— фізичними особами — підприємцями, що відносяться до третьої групи платників єдиного податку (згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу), які не є платниками податку на додану вартість.

У даній книзі обліку доходів, на підставі первинних документів, вищезазначені платники єдиного податку відображають отримані ними доходи, що визначаються згідно із статтею 292 цього Кодексу. Відповідно до цього підпункту Кодексу записи в книзі обліку доходів вищезазначені платники єдиного податку ведуть на підставі хронологічного відображення отриманих доходів зі щоденною періодичністю за підсумками робочого дня. Саме записи в книзі обліку доходів є основою для визначення результатів господарської діяльності вищезазначених платників єдиного податку та заповнення ними податкової декларації платника єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Щодо книги обліку доходів та витрат, то її мають вести лише фізичні особи — підприємці, що відносяться до третьої групи платників єдиного податку (згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу), які є платниками податку на додану вартість.

Крім того, даними підпунктами доручено Міністерству фінансів України затверджувати форми та порядок ведення вищезазначених книг обліку доходів та обліку доходів та витрат. Слід відзначити, що до введення в дію цієї глави Податкового кодексу України форму книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи і книги обліку доходів і витрат фізичної особи — платника єдиного податку та порядок їх ведення затверджувала ДПА України, що є контролюючим органом, а відповідно зацікавленим перш за все у збільшенні обсягу податкових надходжень, можливо навіть за рахунок обмеження інтересів платників податків. Тому передача вищезазначених повноважень Міністерству фінансів України, що забезпечує проведення державної податкової політики, спрямованої на реалізацію завдань економічного та соціального розвитку України, є достатньо обґрунтованим та правильним рішенням.

296.1.3. Даним підпунктом передбачено, що суб’єкти господарювання — юридичні особи, що відносяться до четвертої групи платників єдиного податку (згідно з підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу), ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України, з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 цього Кодексу, тобто книга обліку доходів та витрат вищезгаданими платниками єдиного податку не застосовується.

296.2. Даним пунктом встановлюється, що строками подання податкової декларації платника єдиного податку до органу державної податкової служби для платників, що відносяться до першої групи платників єдиного податку (згідно підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу), є строки, встановлені для річного податкового (звітного) періоду, а саме (згідно з підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 розділу II цього Кодексу) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Крім того, в даному пункті уточнено, що платники, що відносяться до першої групи платників єдиного податку, подаючи податкову декларацію платника єдиного податку до органу державної податкової служби, в обов’язковому порядку відображають у ній обсяг отриманого доходу та щомісячні авансові внески, порядок сплати яких визначено у пункті 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Також у даному пункті підкреслено, що вищезазначена податкова декларація подається при дотриманні платником єдиного податку таких умов, а саме:

— відсутність перевищення протягом року обсягу доходу, отриманого даним платником єдиного податку, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу;

— відсутність факту переходу даного платника єдиного податку на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

296.3. Коментованим пунктом передбачено, що строками подання податкової декларації платника єдиного податку до органу державної податкової служби для платників, що відносяться до другої, третьої та четвертої груп платників єдиного податку (згідно з підпунктами 2–4 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу), є строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, а саме: (згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу II цього Кодексу) протягом сорока календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

296.4. Даним пунктом встановлено, що всі без винятку групи платників єдиного податку подають податкову декларацію платника єдиного податку до органу державної податкової служби за місцем своєї податкової адреси, яка визначаться згідно із статтею 45 розділу II цього Кодексу.

Тобто фізичні особи — підприємці, що відносяться, відповідно, до першої, другої та третьої групи платників єдиного податку (згідно з підпунктами 1–3 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу), подають податкову декларацію до органу державної податкової служби за місцем свого проживання, за яким вони взяті на облік як платники податків в органі державної податкової служби (згідно з пунктом 45.1 статті 45 розділу II цього Кодексу).

А суб’єкти господарювання — юридичні особи, що відносяться до четвертої групи платників єдиного податку (згідно з підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу), подають податкову декларацію до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (згідно з пунктом 45.2 статті 45 розділу II цього Кодексу).

296.5. Даним пунктом вперше законодавчо встановлено обов’язкове детальне відображення платниками єдиного податку у податковій звітності інформації щодо доходів, отриманих протягом податкового (звітного) періоду, суми яких перевищують граничні розміри обсягів доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, для відповідних платників єдиного податку. При цьому вищезазначені доходи відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1-296.5.5 цієї статті.

296.5.1.-296.5.5. У цих підпунктах визначено перелік інформації, що підлягає обов’язковому відображенню платниками єдиного податку у податковій декларації, у випадку отримання ними протягом податкового (звітного) періоду, доходів, суми яких перевищують граничні розміри обсягів доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, для відповідних платників єдиного податку. Вищезазначений перелік інформації та перелік певних видів отриманих доходів, що додатково підлягають обов’язковому окремому відображенню платниками єдиного податку у податковій декларації, наведено у табл. 296.5.1.