Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА ТА ДИТИНИ

Судом встановлено, що відповідно до рішення районного суду від 16.01.1992 p., позивач мав сплачувати аліменти на утримання дочок у розмірі 1/3 частини що місяця до їхнього повноліття. Відповідно до подання судового виконавця районного суду від 9.11.1992 р. позивач аліменти не сплачував, у зв'язку із чим утворилася заборгованість у сумі 6243 грн., і був оголошений його розшук. Обидві дочки продовжують навчання на платній основі і самі потребують матеріальної допомоги. Одна з них хворіє на псоріаз і потребує санаторно-курортного лікування. Позивач ухилявся від сплати аліментів на утримання дочок, їхнім вихованням не займався, подарунки, які він робив дочкам на день народження, носять характер одиничних випадків і не є систематичним батьківським піклуванням. Позивач не надав суду доказів того, що він є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги. Керуючись ст. 81 КпШС України, суд вирішив у задоволенні позову про стягнення аліментів відмовити. Як видно з рішення суду, в позові відмовлено, тому що судом не встановлені підстави виникнення в повнолітніх дочок обов'язку по утриманню батька. В даному випадку важливим є те, що позивач не надав суду доказів того, що він є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги. Обов'язок у повнолітніх дочок щодо утримання батька не виник. Тому встановлення судом факту ухилення батька від виконання батьківських обов'язків в даному випадку не мало вирішального значення. Відмовляючи в позові за відсутністю підстав для виникнення обов'язку по утриманню батьків, навіть за умови встановлення факту ухилення матері, батька від виконання своїх батьківських обов'язків, суд не може посилатися на ст. 204 СК України. Норма ч. 4 ст. 81 КпШС, як і коментована норма, розрахована на той випадок, коли підстави для виникнення обов'язку по утриманню та участі в додаткових витратах є, однак судом встановлений факт ухилення матері, батька від виконання своїх батьківських обов'язків. Саме у зв'язку з цим фактом повнолітні дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язків, які у них виникли щодо батьків.

Таким чином, можна зробити висновок, що суд може застосувати коментовану норму, встановивши такі обставини: а) непрацездатність матері, батька; б) потребу матері, батька в матеріальній допомозі; в) ухилення матері, батька від виконання батьківських обов'язків.

6. В ст. 81 КпШС йшлося про звільнення від відшкодування витрат по догляду за батьками, а не від участі в додаткових витратах взагалі. Втім, Пленум Верховного Суду України роз'яснював, що повнолітні діти могли бути звільнені від сплати аліментів і додаткових витрат, якщо суд установить, що батьки ухилялися від виконання щодо них батьківських обов'язків (абз. 2 п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» від 12.06.1998 p.).

7. Несприятливі наслідки для батьків, які порушували свої батьківські обов'язки, встановлено також в ч. 2 ст. 202 СК України. Однак ця норма суттєво відрізняється від коментованої. Відповідно неї, якщо мати, батько були позбавлені їх батьківських прав і ці права не були відновлені, обов'язок по утриманню матері, батька в дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не випихає. А згідно зі ст. 204 СК України обов'язок повнолітніх дочки, сина по утриманню батьків виникає, однак за наявності відповідних умов повнолітні діти можуть бути звільнені від нього судом. Головна відмінність полягає в тому, що при розгляді справи про надання утримання батькам у першому випадку повнолітній дочці, синові досить надати суду рішення суду про позбавлення батьківських прав, а у другому — необхідно доказувати факт ухилення батьками від виконання батьківських обов'язків.

8. Коментована норма закріплює несприятливі наслідки для одержувача аліментів, тобто управомоченої сторони у зобов'язанні. У нормах гл. 9 СК України, що регулює відносини подружжя по утриманню, передбачено також інші обставини, за наявності яких для управомоченої сторони зобов'язання настають негативні наслідки. Наприклад, право на утримання не виникає у того з подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах (ч. 5 ст. 75 СК України). Один з подружжя може бути позбавлений права на утримання або таке право може бути обмежене строком, зокрема у випадку свідомого приведення себе до становища такого, що потребує матеріальної допомоги (ст. 83 СК України). З урахуванням зазначеного, можна вважати за доцільне закріпити в гл. 17 СК України загальну норму, яка б містила підстави для позбавлення права на утримання батьків або обмеження такого права строком. До таких підстав можна було б віднести: а) ухилення від виконання батьківських обов'язків; б) жорстоке поводження з дитиною; в) експлуатацію дитини у будь-який спосіб; г) засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини; д) свідоме приведення себе до нужденності (зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, марнотратство, азартні ігри тощо).

9. В коментованій нормі міститься положення про те, що у виняткових випадках суд може присудити з повнолітніх дочки, сина аліменти на користь батьків на певний строк, що не перевищує трьох років. Тобто фактично йдеться про обмеження права батьків на утримання певним строком у межах трьох років. Тривалість строку, протягом якого стягуватимуться аліменти, визначає суд, з урахуванням фактичних обставин справи. Строк зазначається у рішенні суду. Після спливу цього строку повнолітні дочка, син не зобов'язані утримувати матір, батька.

Важливим є те, що вказане положення може бути застосоване судом, якщо встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. Саме у зв'язку з цією обставиною право батьків на утримання обмежується строком.

Якщо в ході судового засідання встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, суд може стягнути аліменти тільки у виняткових випадках. Таким випадком можна вважати, наприклад, перебування матері, батька у стані крайньої нужденності, повну відсутність у них коштів для існування у зв'язку з тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю, якщо немає інших осіб, які зобов'язані надавати їм утримання. Суд, враховуючи конкретні обставини справи, має визначити, чи є випадок таким, коли на перший план висувається мета зобов'язання по утриманню — надати матеріальну допомогу нужденним непрацездатним особам, а саме батькам.

Таким чином, присуджуючи з повнолітніх дочки, сина аліменти на користь батьків на визначений строк, суд має встановити такі обставини: а) непрацездатність матері, батька; б) потребу матері, батька в матеріальній допомозі; в) ухилення матері, батька від виконання батьківських обов'язків; г) наявність виняткових обставин.

Виходячи з аналізу коментованої статті, можна припустити, що суд, присуджуючи з повнолітніх дочки, сина аліменти на певний строк, може стягнути з них додаткові витрати, пов'язані з тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю батьків.

У гл. 17 СК України не міститься спеціальної норми, яка взагалі закріплювала б підстави припинення зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків. Зобов'язання по утриманню батьків припиняється у випадку, якщо відпадає хоча б одна з умов, на підставі яких воно виникло. Таким чином, вказане зобов'язання припиняється у разі: а) поновлення працездатності матері, батька; б) припинення потреби матері, батька в матеріальній допомозі.

Стаття 205. Визначення розміру аліментів на батьків

1. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

1. В коментованій статті закріплено порядок визначення судом розміру аліментів на утримання батьків. За загальним правилом аліменти присуджуються у частці від заробітку (доходу) повнолітніх дочки, сина. В окремих випадках (платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі тощо) розмір аліментів визначається судом у твердій грошовій сумі. Суд може застосувати змішаний порядок, стягнути аліменти одночасно у частці від заробітку (доходу) повнолітньої дитини та у твердій грошовій сумі. Раніше аліменти на батьків стягувалися з повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 90 КпШС). Тепер суд, виходячи з конкретних обставин справи, обирає найбільш прийнятний порядок визначення розміру аліментів.

2. Перелік обставин, що беруться судом до уваги при визначенні розміру аліментів на батьків, в СК України значно розширено. Зокрема це матеріальний і сімейний стан сторін, можливість одержання батьками утримання від інших осіб: повнолітніх дочки, сина, дружини, чоловіка, своїх батьків. Вказані обставини враховуються судом також при визначенні додаткових витрат на батьків. Суд має врахувати всі обставини, що мають значення для справи.

3. Не виключена ситуація, коли батьки з особистих міркувань подають позов про стягнення аліментів тільки до одного з дітей. Мотиви не звернення за допомогою до інших дітей можуть бути різноманітними: непрацездатність, важке матеріальне становище дітей, особливості особистих відносин, що склалися, тощо. Закон не зобов'язує батьків висувати свої вимоги до усіх дітей, якщо їх кілька. Тому вони вправі звертатися до будь-кого із дітей за своїм вибором. Однак, оскільки обов'язок по утриманню батьків покладається на всіх дітей рівною мірою, наявність інших повнолітніх дітей враховується судом при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача.

4. Важливе значення для визначення розміру аліментів мають наявність в одержувача інших аліментозобов'язаних осіб (батьків, дружини, чоловіка), а також наявність у платника інших аліментоуповномочених осіб (непрацездатних дружини, чоловіка, дітей, непрацездатних дочки, сина). Зазначені обставини характеризують сімейний стан платника та одержувача аліментів, і, як правило, впливають на їхній майновий стан, тому враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Особи, зобов'язані надавати позивачеві утримання, залучаються до участі в справі як треті особи на стороні відповідача (ст. 35 ЦПК України).

5. У СК України обов'язок по утриманню батьків покладається на повнолітніх дітей незалежно від того, чи можуть вони таку матеріальну допомогу надавати, а також чи є вони самі працездатними та дієздатними. Разом з тим рівень матеріально-_: забезпечення особи перебуває в безпосередній залежності від її працездатності, тому факт непрацездатності дочки, сина також береться судом до уваги при визначенні розміру аліментів, що стягуються на батьків.

6. Незважаючи на те, що при визначенні розміру аліментів на батьків ураховується матеріальне становище обох сторін, суд виходить у першу чергу з об'єктивних потреб одержувача аліментів, а не рівня життя платника.