Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА ТА ДИТИНИ

— за наявності заяви батька дитини про визнання батьківства в разі смерті матері, оголошення її померлою, визнання недієздатною, безвісно відсутньою або позбавленою батьківських прав, якщо актовий запис про народження дитини був складений відповідно до статті 135 СК України тощо.

2. Зміна прізвища дитини змінюється у порядку, встановленому Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 р. № 86/5.

3. Прізвище дитини, яка досягла семи років має змінюватися тільки при наявності згоди дитини. Це положення є проявом права дитини на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї (ст. 17 °CК України). Як зазначає З.В. Ромовська, вік «сім років» вибраний не випадково. Дитина готується до школи або вже навіть навчається, саме під цим прізвищем відома у своєму середовищі, тому сама має брати участь у вирішенні питання про його зміну. Згода дитини на зміну її прізвища також відповідає закріпленому у ст. 8 Конвенції про права дитини її праву на збереження індивідуальності, яка включає громадянство, ім'я та сімейні зв'язки.

Закон не визначає, у якій саме формі має бути надана така згода. Не містить вказівок на це і Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 р. № 86/5. Така згода має бути висловлена дитиною у формі, яка відповідає рівню її розвитку. Вона може бути з'ясована представником органу опіки та піклування із складанням письмового висновку, а також висловлена дитиною безпосередньо у приміщенні державного органу РАЦС. Про одержання згоди дитини представником державного органу РАЦС у заяві батьків (одного з них) про переміну прізвища дитини має бути зроблена відповідна відмітка.

Крім того, слід мати на увазі, що з питань переміни прізвища думка дитини є вирішальною. Батьки не мають права в разі виникнення суперечки між ними та дитиною звернутися для вирішення конфлікту до органу опіки та піклування чи до суду. При відсутності на це згоди дитини батьки не мають права змінити її прізвище, оскільки у іншому випадку буде порушено право дитини на її індивідуальність. Тільки суду ч. 3 ст. 171 СК України надає право постановити рішення всупереч думці дитини, і тільки у тому разі, якщо цього вимагають інтереси дитини.

4. Спір між батьками щодо зміни прізвища дитини може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 17 °CК України. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. Таким чином, якщо один з батьків звернувся до органу опіки та піклування для отримання дозволу на зміну прізвища дитини, в разі незгоди його з рішенням цього органу, в разі невиконання іншим з батьків цього рішення тощо, він може звернутися до суду. Крім того, той з батьків, хто бажає змінити прізвище дитини, може безпосередньо звернутися до суду, не звертаючись до органів опіки та піклування.

При розв'язанні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься:

— виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини;

- інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам (немилозвучність прізвища, важкість його вимови; бажання носити спільне з дітьми прізвище, якщо шлюб між подружжям розірваний, а у заявника (заявниці) було дошлюбне прізвище; бажання матері (батька) надати дитині своє прізвище, якщо батько (мати) не брав участі у вихованні дитини; бажання надати прізвище, відповідне національності іншого з батьків (при різних національностях батьків тощо).

5. Припинення шлюбу між батьками не тягне зміни прізвища дітей. Проте, якщо той з батьків, у якого дитина залишилася проживати після припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, змінив своє прізвище, він має право змінити і прізвище дитини. При цьому необхідно враховувати і наявність згоди іншого з батьків, оскільки припинення шлюбу або визнання його недійсним не впливає на обсяг прав батьків.

6. Зміна прізвища дитини не допускається при наявності підстав, зазначених у законодавстві: перебування особи під слідством, судом, адміністративним наглядом; при наявності у особи судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку; офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку особи; подання особою неправдивих відомостей (п. 11 Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 915). Відмова у наданні дозволу на зміну прізвища може бути в установленому порядку оскаржена у суді.

По батькові дитині присвоюється за іменем батька. Якщо батько має подвійне ім'я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

У разі реєстрації народження дитини в громадян, у національній традиції яких немає звичаю зазначати по батькові, то в записі акта та свідоцтві про народження дитини мають право записати лише її прізвище та ім'я.

По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнане, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Стаття 149. Зміна по батькові дитини

1. У разі, якщо батько змінив своє ім'я, по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється за її згодою.

1. По батькові фізичної особи може бути змінено в разі зміни її батьком свого власного імені у порядку, встановленому Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 р. № 86/5. Крім того, по батькові дитини змінюється при встановленні батьківства відносно дитини, батьки якої не знаходяться між собою у шлюбі. По батькові дитини також може змінитися, якщо анулюється запис про батьківство.

2. Коментована стаття встановлює вищий вік для одержання згоди дитини на зміну її по батькові, ніж для зміни її прізвища. Це можна пояснити тим, що для дитини більш важливе значення має все ж таки її прізвище та ім'я. А свою спорідненість з батьком вона починає відчувати вже у більш старшому віці. Але, не дивлячись на це, питання зміни прізвища дитини — це питання, яке стосується її особисто, тому при його вирішенні дитина має бути вислухана батьками навіть тоді, якщо вона не досягла чотирнадцяти років (ст. 171 СК України).

3. При досягненні дитиною чотирнадцяти років її думка при вирішенні питання про зміну її по батькові є вирішальною. У разі відсутності згоди дитини на переміну по батькові цього зробити не можна.

Закон не визначає, у якій саме формі має бути надана така згода. Згода має бути висловлена дитиною у формі, яка відповідає рівню її розвитку. Вона може бути з'ясована представником органу опіки та піклування із складанням письмового висновку, а також висловлена дитиною безпосередньо у приміщенні державного органу РАЦС. Про одержання згоди дитини представником державного органу РАЦС у заяві батьків (одного з них) про переміну по батькові дитини має бути зроблена відповідна відмітка.