Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА ТА ДИТИНИ

4. Наступний факт, який є підставою для виникнення права батьків не забирати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я, має суб'єктивний характер і дозволяє поширено тлумачити дану норму, оскільки перелік цих обставин передбачити не можна. Більше того, одні й ті самі обставини можуть для когось мати істотне значення, а для когось ні, а у ч. 3 коментованої статті не вказується, хто саме вирішує питання про істотність чи неістотність вказаних обставин. До обставин, які мають істотне значення, законодавство зокрема відносить: хворобу годувальника, тривале відрядження, навчання, відбування покарання, пересування під вартою в період слідства; тяжкі матеріально-побутові умови тощо.

5. Частина 3 коментованої статті не містить вказівки нате, на який час дитина може бути залишена батьками у пологовому будинку або іншому закладі охорони здоров'я: чи є це тимчасовим заходом для надання хворій дитині медико-соціальної допомоги і здійснення за нею спеціального догляду, чи дитина передається на постійне повне державне утримання. Тривалість перебування дитини у закладі охорони здоров'я залежатиме від причин, які викликали необхідність залишити там дитину.

Діти з істотними вадами фізичного і (або) психічного розвитку, як правило, залишаються у спеціалізованих закладах для таких дітей постійно. Якщо дитина була залишена у пологовому будинку або у іншому закладі охорони здоров'я з інших обставин, які мають істотне значення, то вона має бути взята звідти після припинення цих обставин.

6. Правове значення відмови матері, батька взяти дитину з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров'я також залежить від причин такого вчинку. Якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, то вказана відмова є однією з підстав для позбавлення їх батьківських прав (ч. 1 ст. 164 СК України). Залишення дитини батьками у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров'я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, само по собі не є підставою для позбавлення батьків батьківських прав, але й не припиняє батьківські обов'язки. Навіть якщо дитина знаходиться у будинках дитини, дитячих будинках та інших спеціалізованих дитячих закладах, — не усуває їх від здійснення особистих немайнових та майнових батьківських прав та виконання обов'язків щодо дитини. Якщо батьки понад шість місяців без поважних причин не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її, може бути проведене усиновлення такої дитини без згоди повнолітніх батьків (ч. 2 ст. 219 СК України). Крім того, істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку дають таким дітям право бути всиновленими без дотримання строків їх перебування на обліку в Центрі з усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки України

Стаття 144. Обов'язок батьків зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану

1. Батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

2. У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

3. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

4. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

1. Факт народження дитини — це юридичний факт, якому закон надає правове значення. Так, з моменту народження виникає правовий зв'язок між дитиною та її батьками. З моменту народження особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 p., є громадянином України. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Ім'я дитини в свою чергу слугує основним способом її індивідуалізації. Саме тому реєстрація народження дитини у державному органі реєстрації актів цивільного стану (далі РАЦС) є обов'язковою.

Несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану тягне за собою відповідно до ч. 2 ст. 212-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Реєстрація народження провадиться відповідно до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні при пред'явленні:

а) медичного свідоцтва про народження. У разі народження дитини вдома чи в іншому місці без надання медичної допомоги факт і час її народження підтверджуються підписами двох свідків, присутніх при пологах, а також медичною довідкою про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Медична довідка заповнюється лікарем-педіатром, під наглядом якого перебуває новонароджений, і засвідчується підписом керівника лікувального закладу та печаткою. При неможливості свідків з'явитися до органів реєстрації актів цивільного стану справжність їхніх підписів під письмовим підтвердженням факту народження дитини даною жінкою повинен бути засвідчений нотаріусом, керівником відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання або уповноваженим представником підприємства, установи, організації, у якій працює або навчається зазначена особа. Якщо ж ця особа перебуває на лікуванні в стаціонарному лікувально-профілактичному закладі, справжність її підпису засвідчується адміністрацією цього закладу;

б) паспорта або паспортних документів, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, який посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою, то заявник повинен подати паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника;

в) документа, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини, заява батька про визнання батьківства). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.

Якщо батьки чи один з них не досягли 18-річного віку, то народження дитини реєструється у звичайному порядку. Згода батьків (опікунів) неповнолітніх батьків або матері на реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.

Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов'язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця з дня народження дитини.

Реєстрація народження дитини провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за їхньою усною чи письмовою заявою, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості зареєструвати народження — за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, у якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває. Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо із заявою про реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства.

Державний орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому державному органі реєстрації актів цивільного стану.