Розділ II. ШЛЮБ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ

2. Розмір аліментів може бути визначений судом у твердій грошовій сумі. Із смислу законодавства випливає, що за загальним правилом розмір аліментів визначається судом у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а як виключення, коли стягнення аліментів у частковому відношенні до заробітку (доходу) неможливе або утруднене, — у твердій грошовій сумі. Перелік підстав, за наявності яких суд визначає, розмір аліментів у твердій грошовій сумі, в статті не визначений. Не міститься вказівки на це й в інших статтях гл. 9 СК України. Відповідна норма закріплена в гл. 15 СК України, що регулює відносини з утримання між батьками та дітьми (ст. 184 СК України). Ймовірно, суд має визначати розмір аліментів на утримання одного з подружжя у твердій грошовій сумі у аналогічних випадках (див. коментар до ст. 184 СК України).

Суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі за заявою будь-якої із сторін. В СК України значно розширена сфера застосування норми про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Суд може визначити тверду грошову суму, що підлягає виплаті як щомісяця, так і стягувану одноразово, наприклад, у випадку виїзду платника аліментів за кордон на постійне місце проживання (див. коментар до ст. 77 СК України). Суд може стягнути аліменти одночасно в частці від заробітку (доходу) і в твердій грошовій сумі. Раніше така можливість законодавством не передбачалася.

В статті не закріплюється правило щодо індексації розміру аліментів, які стягуються на користь одного з подружжя за рішенням суду у твердій грошовій сумі. Втім, в умовах постійного подорожчання споживчих товарів і послуг така індексація є вкрай необхідною. Ймовірно, до відносин подружжя за аналогією закону (ч. 1 ст. 1 °CК України) має застосовуватися ч. 2 ст. 184 СК України, яка передбачає індексацію розміру аліментів, що стягуються на користь дитини (див. коментар до ст. 184 СК України).

3. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширено. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів. Однак в статті прямої вказівки на це немає, а лише випливає з її третьої частини, адже зміна даних обставин є підставою для зміни розміру аліментів, визначених судом, а також ст. 81 СК України.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 затверджений Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (див. коментар до ст. 81 СК України). Для встановлення розміру доходів за клопотанням зацікавленої сторони суд направляє запити у відповідні органи (ДП1), а також бере до уваги інші надані докази.

При визначенні розміру аліментів суд враховує сімейне становище платника, а саме наявність у нього інших осіб, яких він за законом повинен утримувати (дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина). Слід розуміти певну умовність використання в законі словосполучення «сімейне становище тому що воно не охоплює всі випадки наявності у відповідача осіб, яких він за законом зобов'язаний утримувати. Такі особи можуть і не належати до членів його сім'ї на момент розгляду спору судом. Крім зазначених обставин, суд враховує можливість надання утримання одержувачу аліментів повнолітніми дочкою, сином і батьками.

4. Суд також враховує інші обставини, що мають істотне значення. Це можуть бути будь-які обставини, що стосуються справи, мають майновий аспект свого прояву і тим або іншим способом впливають на матеріальне становище сторін. До них можна віднести стан здоров'я платника і одержувача аліментів, необхідність здійснювати певні виплати (наприклад, погасити кредит за житло, сплачувати за оренду житла), реєстрацію платника в службі зайнятості як безробітного тощо. Зокрема стан здоров'я особи перебуває в безпосередньому зв'язку з її матеріальним становищем. Для відновлення функцій організму, що страждає захворюванням, потрібні більші матеріальні витрати, ніж для забезпечення життєдіяльності здорового. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я платника аліментів, який прямо пов'язаний з його працездатністю й відповідно матеріальним становищем.

5. З осіб, які працюють за контрактами в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом (ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження) від 21.04.1999 p. № 606-IV2). У п. п. 9, 10 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146, встановлено порядок визначення розміру аліментів, що сплачують особи, які працюють в установах України за кордоном, а також особи, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном (див. коментар до ст. 81 СК України).

6. У СК України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню.

Максимальний розмір аліментів не варто змішувати з максимальним розміром відрахувань із заробітної плати за виконавчими документами у випадку стягнення аліментів, який визначений у законодавстві (ч. ч. 3, 4 ст. 70 Закону України Про виконавче провадження»).

7. Оскільки зобов'язання по утриманню є такими, що тривають, у СК України передбачена можливість зміни розміру аліментів, який визначений судом. Із часом можуть виникати нові обставини, у зв'язку з якими потреби особи змінюються, і на її утримання необхідні кошти в іншому розмірі, ніж встановлено в рішенні суду. У нормі закріплено вичерпний перелік обставин, які є підставою для зміни розміру аліментів: зміна матеріального і (або) сімейного стану одержувача або платника аліментів. Кожна з обставин, яка встановлена судом щодо хоча б однієї зі сторін, є самостійною достатньою підставою для зміни розміру аліментів. Зазвичай зміна сімейного стану спричиняє зміну матеріального стану особи.

В нормі передбачена можливість, а не обов'язковість задоволення вимог про зміну розміру аліментів. Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов повністю, частково або відмовити в його задоволенні. Наприклад, суд може відмовити у задоволенні вимоги платника про зменшення розміру аліментів на підставі зміни його сімейного стану внаслідок народження дитини, якщо буде встановлено одночасне поліпшення його матеріального стану.

8. Розмір аліментів може бути збільшений або зменшений судом залежно від обставин справи. З позовом про зміну розміру аліментів може звернутися платник або одержувач аліментів. Як правило, одержувач аліментів звертається з вимогою про збільшення, а платник — про зменшення розміру аліментів. Одержувач аліментів може звернутися з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад, у випадку смерті батьків, які раніше надавали йому матеріальну допомогу. Платник аліментів може звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів, наприклад, у випадку зміни матеріального стану у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.

У коментованій статті йдеться про зміну розміру аліментів, визначеного виключно за рішенням суду. Зміна розміру аліментів, встановленого в договорі (див. коментар ст. 78 СК України), визначається за домовленістю сторін.

9. У випадку задоволення позову аліменти сплачуються в новому розмірі від дня набрання рішенням суду законної сили, а не від дня пред'явлення позову. Зміна матеріального або сімейного стану сторони автоматично не припиняє сплату аліментів у первісному розмірі. Настання зазначених обставин має встановити суд. До набрання рішенням суду про зміну розміру аліментів законної сили вени сплачуються в розмірі, визначеному в попередньому рішенні. Таке правило необхідно закріпити безпосередньо в законі. В ч. 1 ст. 79 СК України визначено без жодних виключень, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Тому суди нерідко припускаються помилки, присуджуючи аліменти в новому розмірі від дня подання позову про зміну розміру аліментів

Стаття 81. Види доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів

1. Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліменти на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

1. Коментована стаття закріплює відсильну норму. Вона не визначає безпосередньо видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів. Вирішення цього питання віднесене до компетенції Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 p. № 869) затверджений Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі — Перелік). У свою чергу Перелік видів доходів визначає два їх види: а) доходи, з яких провадиться утримання аліментів; б) доходи, з яких утримання аліментів не провадиться.

2. Згідно Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню. 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.