Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень.

4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

1. За загальним правилом, право діяти від імені всіх учасників договору простого товариства має кожний учасник. Передбачається, що договором може встановлюватись, що ведення справ простого товариства здійснюється лише окремими учасниками або спільно всіма учасниками простого товариства. У цьому останньому випадку вчинення кожного правочину потребує згоди всіх учасників, і ця згода відповідно до ст. 208 ЦК має бути письмовою.

2. Частина 2 ст. 1135 ЦК доповнює перелік документів, які можуть підтверджувати повноваження особи діяти від імені інших осіб, договором простого товариства (відповідно до ст. 243, 244 ЦК такими документами можуть бути довіреність і договір доручення).

3. З метою забезпечення інтересів третіх осіб встановлюється, що учасники не можуть заперечувати чинність правочину, вчиненого одним із учасників договору простого товариства, у зв’язку з обмеженням прав учасника щодо ведення спільних справ. Таке заперечення можливе, якщо учасники доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень. Це, однак, не виключає необхідності посвідчення повноважень учасника, як це передбачено ч. 2 ст. 1135 ЦК. За відсутності належних повноважень учасник не може вважатись таким, що діяв від імені простого товариства.

4. Відповідно до диспозиції норми, що сформульована в ч. 4 ст. 1135 ЦК, учасникові простого товариства надається право вимагати відшкодування витрат за наявності наступних умов:

1) учасник вчинив від імені всіх учасників правочин, якого він не мав права вчиняти відповідно до встановленого простим товариством порядку ведення спільних справ учасників;

2) вчинення цього правочину було необхідним в інтересах всіх учасників.

Таке ж право виникає в учасника, коли він вчинив правочин від свого імені, але в інтересах всіх учасників простого товариства за наявності необхідності вчинення такого правочину в інтересах всіх учасників. Якщо в результаті таких правочинів учасникам завдано збитків, останні відшкодовуються на загальних підставах (ст. 22, 623 ЦК).

Стаття 1136. Право учасника на інформацію

1. Кожний учасник договору простого товариства має право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.

1. Всі документи щодо ведення спільних справ учасників простого товариства мають бути доступними для кожного із учасників. Будь-які угоди щодо обмеження права на таку інформацію або односторонні правочини, спрямовані на відмову від цього права, є нікчемними.

Стаття 1137. Спільні витрати та збитки учасників

1. Порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

1. Відповідно до загального правила, сформульованого в ст. 1137 ЦК, витрати і збитки учасники простого товариства несуть пропорційно їх вкладам у спільну діяльність. За домовленістю між учасниками може бути встановлене інше, але умова, за якою учасник товариства повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

Стаття 1138. Відповідальність учасників за спільними зобов’язаннями