7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
2. У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.
Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.
3. З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов’язаннями щодо третіх осіб.
1. Стаття 1141 ЦК встановлює правила про припинення договору простого товариства внаслідок його розірвання, а також з інших підстав. Встановлюються також наслідки припинення договору простого товариства.
2. Згідно із спеціальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 1141 ЦК договір простого товариства припиняється у разі визнання одного із його учасників — фізичної особи недієздатною, безвісно відсутньою, а також у разі обмеження її дієздатності. Але договором може бути передбачено, що в таких випадках він припиняється тільки стосовно названого учасника. Домовленість про продовження дії договору простого товариства може бути досягнута рештою учасників і після того, як один із учасників буде визнаний недієздатним, безвісно відсутнім або дієздатність його була обмежена.
3. Саме по собі оголошення одного із учасників банкрутом є достатнім для припинення договору простого товариства, якщо решта учасників не домовились про продовження дії договору. Нагадаємо, що відповідно до загального правила ч. 1 ст. 25 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [108] визнання боржника банкрутом лише дає право ліквідатору заявляти про відмову від виконання договорів.
4. Смерть фізичної особи, що є одним із учасників договору простого товариства, тягне припинення договору, якщо інші учасники не домовились про інше, в тому числі про заміщення учасника, який помер, спадкоємцями (за наявності їх згоди).
5. Договір простого товариства припиняється внаслідок розірвання договору одним із учасників або на його вимогу, якщо решта учасників не домовилась про інше. Розірвання договору простого товариства здійснюється відповідно до ст. 1142 ЦК.
6. Договір простого товариства припиняється внаслідок спливу строку його дії, встановленого договором.
7. Виділ частки учасника у спільному майні учасників договору простого товариства тягне припинення договору. Але інші учасники можуть домовитись про збереження договору щодо них.
8. Досягнення мети товариства є скасувальною умовою, яка припиняє права та обов’язки учасників, які виникли на підставі договору простого товариства.
9. Неможливість досягнення мети товариства припиняє договір простого товариства. Ця підстава припинення договорів такого роду є близькою до правової конструкції припинення зобов’язання неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК).
10. Частини 2 і 3 ст. 1141 ЦК встановлюють наслідки припинення договору простого товариства. Слід мати на увазі, що термін «припинення договору простого товариства», як і будь-якого іншого договору, є суто умовним. Юридичні факти, перелічені в ст. 1141 ЦК, дійсно припиняють договір, але тільки спільно з іншими юридичними фактами. Тому настання юридичних фактів, названих у ст. 1141 ЦК, не виключає застосування умов договору простого товариства до відносин щодо розрахунків між учасниками та розподілу (повернення) майна. Договір у таких випадках як регулятор відносин між учасниками діє аж до моменту виконання учасниками всіх обов’язків та реалізації прав, передбачених договором. Більше того, він діє аж до моменту виконання обов’язків і реалізації прав, встановлених актами цивільного законодавства, оскільки до змісту цивільно-правового договору входять і ці права та обов’язки (ч. 1 ст. 628 ЦК). Отже, договір простого товариства припиняється одночасно з припиненням зобов’язань, які на ньому ґрунтуються, шляхом їх належного виконання. У межах зобов’язань, які виникли на підставі договору простого товариства і які продовжують існувати після настання юридичних фактів, перелічених в ч. 1 ст. 1141 ЦК, здійснюються розрахунки, розподіл спільного майна, в тому числі і результатів спільної діяльності, а також повернення майна, якщо це передбачено договором прямо чи випливає із нього.
11. У зв’язку з припиненням договору простого товариства учасникам повертаються речі, які були передані як вклад у спільне майно не у спільну часткову власність учасників, а у спільне володіння і користування. Винагорода за користування при цьому не виплачується, оскільки вона отримується у вигляді частки в результатах спільної діяльності.
12. Речі, передані у спільну часткову власність учасників простого товариства, за загальним правилом, не повертаються учасникам, які передали їх як вклад у спільне майно. Але на вимогу учасника, який зробив вклад у спільне майно шляхом передання індивідуально визначеної речі, ця річ має бути повернута за умови додержання інтересів інших учасників та кредиторів за зобов’язаннями, в яких учасники є частковими боржниками. Це право учасника захищається в судовому порядку.
13. Перетворення правовідносин (перетворення часткових зобов’язань з участю учасників договору простого товариства як боржників у солідарні) відбувається з моменту припинення договору простого товариства. Див. про це п. 10 коментаря до ст. 1141 ЦК.
Стаття 1142. Відмова учасника від подальшої участі в договорі простого товариства та розірвання договору
1. Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО“ на сторінці 307. Приємного читання.