Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

4. Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, якщо це встановлено банківськими правилами, або за наявності в інкасовому дорученні спеціального дозволу.

5. Одержані (інкасовані) суми негайно передаються виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, який повинен зарахувати ці суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право відрахувати з інкасованих сум належні йому плату та відшкодування витрат та (або) видатків.

1. Стаття 1100 ЦК виходить із того, що банк, який обслуговує одержувача платежу (клієнта), має здійснити дії щодо отримання від платника платежу та (або) акцепту інкасового доручення (платіжної вимоги-доручення). Банк, який обслуговує одержувача платежу, у ст. 1099 — 1101 ЦК іменується банком-емітентом. Банк, що обслуговує платника, іменується виконуючим банком. Закон «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [128] і Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні [432] не передбачають надання разом з платіжною вимогою-дорученням будь-яких документів. Проте це може передбачатись в договорі між платником та одержувачем платежу.

2. Частина 3 ст. 1100 ЦК допускає негайну оплату інкасового доручення. Відповідно до п. 4.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні згода платника на оплату платіжної вимоги-доручення є обов’язковою. Вона дається шляхом заповнення нижньої частини цього платіжного документа.

Стаття 1101. Повідомлення про проведені операції

1. Якщо платіж та (або) акцепт не були отримані, виконуючий банк повинен негайно повідомити банк-емітент про причини неплатежу або відмови від акцепту. Банк-емітент повинен негайно повідомити про це клієнта, запитавши у нього вказівки щодо подальших дій.

У разі неотримання вказівок щодо подальших дій у строк, встановлений банківськими правилами, а якщо він не встановлений, — в розумний строк виконуючий банк має право повернути документи банку-емітентові.

1. Інформація про відмову від акцепту або про нездійснення платежу надсилається в межах правовідносин, в яких перебувають учасники розрахунків за інкасовим дорученням.

§ 5. РОЗРАХУНКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РОЗРАХУНКОВИХ ЧЕКІВ

Стаття 1102. Загальні положення про розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

1. Розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю).

2. Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися.

3. Відкликання чека до спливу строку для його подання не допускається.

4. Видача чека не погашає грошового зобов’язання, на виконання якого він виданий.

5. Порядок та умови використання чеків встановлюються цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

6. Чек має містити всі реквізити, передбачені банківськими правилами. Чек, в якому відсутній будь-який із реквізитів або до якого внесені виправлення, є недійсним.

7. Форма чека та порядок його заповнення встановлюються законом і банківськими правилами.

1. Розрахунковий чек є одним із видів розрахункових документів, передбачених ч. 22.1 ст. 22 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». Відповідно до договору банківського рахунка банк зобов’язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування відповідних сум з рахунка (ч. 1 ст. 1066 ЦК). Розрахунковий чек і є одним із видів розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану в чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю). Інших способів використання чеків при здійсненні розрахунків не передбачено.

2. Видача розрахункового чека — це односторонній правочин. Вимоги до форми цього правочину є вельми суворими. Форма розрахункового чека встановлена додатком 5 до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні. Якщо не заповнений хоча б один із реквізитів розрахункового чека, а також за наявності в ньому виправлень, чек вважається недійсним.

3. Розрахунковий чек слід відрізняти від грошового чека, за яким із банків видаються готівкові грошові кошти відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [437].