Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

Стаття 1106. Наслідки несплати чека

1. У разі відмови платника в оплаті чека чекодержатель має право пред’явити позов до суду. Чекодержатель має право вимагати крім оплати суми чека відшкодування своїх витрат на одержання оплати, а також процентів.

2. До вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність в один рік.

1. Якщо банк, що обслуговує чекодавця, відмовився оплатити розрахунковий чек, чекодержатель може захищати своє право в суді. Для таких позовів встановлена позовна давність тривалістю один рік, перебіг якої починається відповідно до загального правила ч. 1 ст. 261 ЦК. Відповідачем за таким позовом може бути як чекодавець, так і банк, який його обслуговує (в залежності від того, хто із них припустився порушення).

ГЛАВА 75 РОЗПОРЯДЖАННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Стаття 1107. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

1. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:

1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

2. Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.

У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Законом можуть бути встановлені випадки, в яких договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може укладатись усно.

1. Чотири види договорів, які названі в п. 1 — 4 ч. 1 ст. 1107 ЦК, змістовно практично вичерпують собою всі види можливого розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Однак не виключається встановлення законом або договором інших правових форм. Однією із таких правових форм є договір комерційної концесії (ст. 1115 — 1129 ЦК). Оскільки договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності визнається видом договорів, на підставі яких здійснюється розпоряджання правами інтелектуальної власності, до таких договорів за відповідних умов можуть бути віднесені договори підряду на проведення проектних і пошукових робіт (ст. 887 — 891 ЦК), а також договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ст. 892 — 900 ЦК).

2. Письмова форма договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності є обов’язковою, а її порушення тягне нікчемність договору. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону «Про авторське право і суміжні права» [133] в усній формі може укладатись договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

3. Положення ч. 2 ст. 1107 ЦК про письмову форму договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності застосовуються до ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Видача ліцензії є одностороннім правочином. Але ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності в ч. 1 ст. 1107 ЦК визнається одним із видів договорів на використання об’єктів права інтелектуальної власності. Тому до неї також застосовується ч. 2 ст. 1107 ЦК.

Стаття 1108. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності

1. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності).