Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

1. Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

1. Строк, впродовж якого повірений відповідно до договору доручення має право діяти від імені довірителя, є лише граничним строком, сплив якого припиняє це право. Довіритель, не дивлячись на встановлення такого строку, не втрачає права відмовитись від договору в будь-який час (ч. 2 ст. 1008 ЦК).

Стаття 1002. Право повіреного на плату

1. Повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

1. Частина 1 ст. 1002 ЦК конкретизує стосовно доручення положення ч. 5 ст. 626 ЦК про відплатність будь-якого договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. У ч. 2 ст. 1002 ЦК послідовно проводиться ліберальний підхід законодавця до істотних умов договору. З одного боку, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК). Розмір оплати за від- платним договором слід віднести до істотних умов договору. Але у разі відсутності в договорі умови про розмір оплати цей розмір визначається відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Обов’язок довірителя здійснити платіж «після виконання доручення» не можна тлумачити так, що взагалі не встановлено граничний строк оплати. Частина 2 ст. 1002 ЦК слід тлумачити з урахуванням ст. 538 ЦК, відповідно до якої зустрічні зобов’язання мають виконуватись одночасно. Це означає, що після виконання доручення оплата має бути здійснена впродовж нормального технічно можливого строку.

Стаття 1003. Зміст доручення

1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

1. Правомірність, конкретність та здійсненність дій, які належить вчинити повіреному на підставі договору доручення, — це вимоги закону до змісту такого роду договорів. їх невиконання є підставою для визнання договору недійсним судом на підставі ст. 215 і ч. 1 ст. 203 ЦК.

Стаття 1004. Виконання доручення

1. Повірений зобов’язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

2. Повіреному, який діє як комерційний представник (стаття 243 цього Кодексу), довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором.

1. Частина 1 ст. 1004 ЦК поширюється на всі зобов’язання доручення. Частина 2 цієї ж статті формулює спеціальні правила, які поширюються на зобов’язання доручення, в яких повірений є комерційним представником.

2. Загальне правило про належне виконання зобов’язання (ст. 526 ЦК) конкретизується стосовно зобов’язання доручення як обов’язок повіреного вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення, тобто відповідно до змісту договору. Відступи від змісту доручення без згоди довірителя повірений може допустити, якщо: 1) цього вимагають інтереси довірителя; 2) повірений не міг попередньо запитати довірителя або в розумний строк не отримав відповіді на запит. На повіреного покладається також обов’язок повідомити довірителя про допущені відступи «як тільки це стане можливим». Ці правила не виключають домовленості сторін про інші обставини, за яких повірений отримує право відступити від змісту доручення, та про межі можливих відступів. Частина 1 ст. 1004 ЦК поширюється і на комерційне представництво.

3. Стосовно комерційного представництва в ч. 2 ст. 1004 ЦК спеціально зазначається на можливість надання договором комерційному представникові права відступати від змісту доручення без попереднього запиту дозволу довірителя. У разі, коли такі відступи допущені, повірений має повідомити про такі відступи довірителя «в розумний строк».

Стаття 1005. Особисте виконання договору доручення

1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника.