Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

2. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений.

3. Якщо замісник повіреного був указаний у договорі доручення, повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії.

4. Якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає за вибір замісника.

1. Частина 1 ст. 528 ЦК формулює загальне правило, відповідно до якого боржник може покласти виконання зобов’язання на третю особу. Як виняток із цього правила ч. 1 ст. 1005 ЦК покладає на повіреного обов’язок особисто виконати дане йому доручення. Передати виконання доручення іншій особі повірений може у двох випадках: 1) якщо це передбачено договором; 2) якщо повірений вимушений був до цього обставинами і передання виконання доручення мало на меті охорону інтересів довірителя. Якщо повірений негайно повідомив довірителя про передання виконання доручення замісникові у зв’язку з наявністю зазначених обставин, він (повірений) звільняється від відповідальності за виконання зобов’язання перед довірителем, але відповідає за вибір замісника (якщо той виявиться нездатним виконати доручення або недобросовісно поставиться до виконання доручення). Повірений не відповідає за вибір замісника лише у випадках, коли замісник визначений договором.

Стаття 1006. Обов’язки повіреного

1. Повірений зобов’язаний:

1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;

2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;

3) негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

1. Граматичне тлумачення п. 2 ст. 1006 ЦК дає підстави для висновку про те, що слова «якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення» відносяться до обох обов’язків повіреного: 1) негайно повернути довіреність довірителю; 2) надати звіт про виконання доручення та виправдні документи.

2. Що стосується обов’язку повіреного, передбаченого п. З ст. 1006 ЦК, то він має виконуватись у розумний строк після одержання майна чи документів від третьої особи.

3. Обов’язок, передбачений п. 1 ст. 1006 ЦК, має виконуватись відповідно до договору із урахуванням засади розумності.

Стаття 1007. Обов’язки довірителя

1. Довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

2. Довіритель зобов’язаний, якщо інше не встановлено договором:

1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;

2) відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення.

3. Довіритель зобов’язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв’язку з виконанням доручення.

4. Довіритель зобов’язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

1. Зазначення в ч. 1 ст. 1007 ЦК на обов’язок довірителя видати повіреному довіреність не виключає дії спеціального правила ч. З ст. 243 ЦК, відповідно до якого повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє.