Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів:

складську квитанцію;

просте складське свідоцтво;

подвійне складське свідоцтво.

2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва.

1. Складською квитанцією підтверджується прийняття товару на зберігання товарним складом. Сертифіковані товарні склади на підтвердження укладення договору зберігання видають просте складське свідоцтво або подвійне складське свідоцтво.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 961 ЦК предметом застави може бути товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, на підставі застави цього свідоцтва. Автори цього видання дійшли висновку, що ч. 2 ст. 961 ЦК застосуванню не підлягає, оскільки вона суперечить спеціальним правилам Закону «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» [180]. Слід також враховувати, що відповідно до ст. 29 цього Закону закони (це поширюється і на Цивільний кодекс) до приведення їх у відповідність з цим Законом діють у частині, в якій вони не суперечать цьому Закону. Відповідно до частини першої ст. 3 Закону просте складське свідоцтво видається на пред’явника. Це ж встановлюється ч. 2 ст. 965 ЦК.

Володілець простого складського свідоцтва може передати його (а не товар!) в заставу (частина друга ст. 21 Закону). При цьому поклажодавець зобов’язаний передати просте складське свідоцтво у володіння заставодержателя. Формулювання частини першої ст. 53 Закону «Про заставу» [50] («якщо законом чи договором не передбачено інше, застава векселя чи іншого цінного папера, який може бути переданий шляхом вчинення передавального напису (індосаменту), здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного папера») не виключає укладення договору застави простого складського свідоцтва в формі, яка передбачена ст. 13 Закону «Про заставу» (письмова форма). Хоч просте складське свідоцтво і видається на пред’явника (частина перша ст. 3 Закону), передання прав, встановлених простим складським свідоцтвом, здійснюється шляхом передачі його іншому держателю за передавальним написом (частина перша ст. 21 Закону). Отже, передавальний напис на простому складському свідоцтві є необхідним. Тим більше він є необхідним, що перед видачею товару в обмін на складське свідоцтво сертифікований товарний склад зобов’язаний перевірити наявність прав на володіння свідоцтвом та отримання товару (частина друга ст. 18 Закону). Договором застави може бути передбачено, що звернення стягнення на просте складське свідоцтво як предмет застави здійснюється шляхом залишення свідоцтва у заставодержателя, що дає йому право як володільцю свідоцтва отримати товар на складі в обмін на свідоцтво, як це встановлено ст. 18 Закону [180]. Якщо ж таке договором застави не передбачено, звернення стягнення на просте складське свідоцтво має здійснюватись в судовому порядку, як це передбачено ч. 1 ст. 590 ЦК, а в подальшому видача товару із сертифікованого товарного складу має здійснюватись у загальному порядку (ст. 18 Закону).

3. Передання в заставу товару, який зберігається на сертифікованому товарному складі на підставі простого складського свідоцтва є неможливим. За наявності такого наміру поклажодавець має в порядку, встановленому частиною третьою ст. 21 Закону, здійснити погашення простого складського свідоцтва. Замість нього видається подвійне складське свідоцтво. У подальшому здійснюється застава товару, який зберігається на підставі подвійного складського свідоцтва.

4. Якщо товар зберігається на сертифікованому товарному складі на підставі подвійного складського свідоцтва, здійснюється застава товару (а не свідоцтва) в порядку, встановленому ст. 14 Закону. У цьому разі укладення договору застави в формі, що відповідає ст. 13 Закону «Про заставу» [50], є обов’язковим. Договір застави при цьому вважається укладеним з моменту, встановленого ст. 638, 640 ЦК. Застава виникає також з цього моменту, але тільки за умови, що заставна частина подвійного складського свідоцтва (заставне свідоцтво) відокремлена і передана заставодавцем заставодержателю (частина третя ст. 14 Закону).

5. Із ст. 17 Закону випливає, що звернення стягнення на товар, який зберігається на підставі подвійного складського свідоцтва та який є предметом застави, здійснюється лише в судовому порядку.

Стаття 962. Подвійне складське свідоцтво

1. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин — складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного.

2. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:

1) найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

2) номер свідоцтва за реєстром товарного складу;

3) найменування юридичної особи або ім’я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце проживання;

4) найменування і кількість прийнятого на зберігання товару — число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об’єм) товару;

5) строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;

6) розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати;