Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

2. Частина 2 ст. 864 ЦК змістовно пов’язана не з ч. 1 ст. 864 ЦК, що стосується обчислення позовної давності у випадках встановлення гарантійного строку, а з ст. 863 ЦК. Вона передбачає, що позовна давність за вимогами, що випливають із неналежної якості роботи за договором підряду, у випадках, коли роботу було прийнято частинами, а гарантійний строк не встановлено, починається від дня прийняття роботи в цілому.

§ 2. ПОБУТОВИЙ ПІДРЯД

Стаття 865. Договір побутового підряду

1. За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір побутового підряду є публічним договором.

3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

1. Договір побутового підряду визначається в такий спосіб, що замовником у ньому може бути лише фізична особа, яка замовляє виконання певної роботи, призначеної для задоволення побутових та інших особистих потреб. Тому сфери дії ст. 865 — 874 ЦК і Закону «Про захист прав споживачів» [186] збігаються.

Стаття 866. Форма договору побутового підряду

1. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

1. Загальні правила щодо письмової форми правочину (ст. 207 ЦК) передбачають, що правочин підписується його сторонами. Як виняток із цього правила форма договору побутового підряду вважається до держаною, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Таким іншим документом відповідно до п. 7 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» можуть бути також товарний або касовий чек, квиток, талон тощо. Але навіть відсутність і такого документа не позбавляє замовника права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його змісту.

Стаття 867. Гарантії прав замовника

1. Підрядник не має права нав’язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

1. Договір побутового підряду визначається як публічний (ч. 2 ст. 865 ЦК). Але він не обов’язково є договором приєднання, хоч і може бути таким. В останньому випадку підрядник може запропонувати для приєднання договір, в якому умови встановлені у вигляді формуляра або іншої стандартної форми. Але і в таких випадках неприпустимим є нав’язування замовникові додаткових робіт або послуг. Проте як додаткові не можуть кваліфікуватись роботи або послуги, що складають єдине ціле з основною роботою, що виконується за договором підряду. Із ч. 1 ст. 864 ЦК не випливає право замовника на відмову від частини запропонованих робіт або послуг, якщо підрядник пропонує договір для приєднання. У решті випадків це є можливим.

2. Замовник має право в будь-який час до здачі йому роботи на свій розсуд розірвати договір, заявивши про відмову від договору. При цьому на замовника покладаються обов’язки: 1) сплатити частину ціни роботи, що пропорційна роботі, фактично виконаній підрядником до отримання повідомлення замовника про відмову від договору; 2) відшкодувати підрядникові витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять в ціну роботи, яка підлягає сплаті. При цьому не встановлюється будь-яких правил, що давали б замовникові право вимагати повернення попередньої оплати, якщо вона здійснена. Відповідно ж до загального положення ч. З ст. 653 ЦК замовник не має права вимагати повернення суми, сплаченої в порядку попередньої оплати (з урахуванням платежів, які має здійснити замовник на користь підрядника у зв’язку з розірванням договору за ініціативою замовника). Оскільки ч. 3 ст. 653 ЦК прямо суперечить принципу справедливості, уявляється припустимим відступити від букви ч. 3 ст. 653 ЦК та визнати за замовником право на повернення грошової суми, сплаченої в порядку попередньої оплати роботи за договором підряду, у разі відмови замовника від договору (з урахуванням сум, які має сплатити замовник на користь підрядника).

Стаття 868. Надання замовникові інформації про роботу

1. Підрядник зобов’язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов’язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

1. Більш розгорнені положення про інформацію, яка має бути надана замовникові за договором побутового підряду, встановлені ст. 15 Закону «Про захист прав споживачів» [186]. Інші правила щодо змісту інформації, яку підрядник має надати замовникові, формулюються у ч. 2 та 3 ст. 869 ЦК. Див. коментар до цієї статті.

2. Унікальним є правило ст. 868 ЦК, відповідно до якого підрядник має назвати замовникові конкретну особу (фізичну), яка буде виконувати роботу (якщо це має значення з урахуванням характеру роботи). Ця правова конструкція не може розглядатись як різновид заміни боржника в зобов’язанні (ст. 520 ЦК) або покладення виконання обов’язку на іншу особу (ст. 528 ЦК).