Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі;

2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;

3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

1. Обов’язок користувача нести звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування, слід тлумачити з урахуванням ст. 776 ЦК, із якої з урахуванням ч. 3 ст. 827 ЦК випливає обов’язок користувача здійснювати поточний ремонт речі.

2. Обов’язок користувача повернути річ в такому самому стані, в якому вона була на момент передання, може у відповідних випадках означати обов’язок здійснити поточний ремонт. Але це положення не може тлумачитись так, що користувач має відповідати за погіршення стану речі, викликане звичайним її зносом.

Стаття 834. Розірвання договору позички

1. Користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

2. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

1) у зв’язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

3. Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

1. У статті, що коментується, встановлюються спеціальні правила про підстави розірвання договору позички, які не виключають застосування до договору позички ст. 651 ЦК.

2. Користувач має право в будь-який час до спливу договору повернути річ позичкодавцеві. Такі дії користувача слід кваліфікувати як конклюдентні дії, якими він виявляє волю на розірвання договору. Договір при цьому вважається розірваним з моменту повернення речі.

3. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач має повідомити користувача про наступну відмову від договору не пізніше як за сім днів до повернення речі. Повідомлення, на яке вказано, є умовою, за наявності якої наступне повернення речі кваліфікується як правомірні дії, які тягнуть розірвання договору.

4. Позичкодавцеві право на розірвання договору шляхом вчинення одностороннього правочину не надається. Але він вправі за наявності підстав, встановлених ч. 2 ст. 834 ЦК, вимагати розірвання договору шляхом звернення з позовом до суду. За наявності згоди позичальника розірвання договору на вимогу позичкодавця може бути здійснене шляхом укладення відповідної угоди.

5. Для розірвання договору позички на підставі п. 1 ч. 2 ст. 834 ЦК позичкодавець має довести у суді наявність двох обставин: 1) виникнення у нього самого потреби у використанні речі, яка є предметом договору; 2) обставини, в силу яких у позичкодавця виникла потреба у використанні речі, не були передбачуваними при укладанні договору.

6. Пункти 2 — 4 ч. 2 ст. 834 ЦК встановлюють види порушень договору позичальником, що породжують право позичкодавця вимагати розірвання договору. Аналіз формулювань п. 2 — 4 ч. 2 ст. 834 ЦК дає підставу для висновку, що в зв’язку з порушенням договору позичальником його розірвання можливе за наявності вини позичальника.

7. Відчуження речі, що є предметом договору позички, тягне перехід до набувача прав та обов’язків позичкодавця (ч. 1 ст. 832 ЦК). Але у випадках, коли договір позички укладено без визначення строку, особа, яка набула права власності на річ, має право вимагати розірвання договору позички. При цьому наявність можливості визначати строк договору на підставі мети позички має означати, що строк договору в таких випадках є визначеним. Вимога про розірвання договору пред’являється в суді, але за наявності згоди позичальника договір позички може бути розірваний шляхом укладення сторонами відповідної угоди. При визначенні виконання новим власником (позичкодавцем) обов’язку заздалегідь повідомити позичальника про наступне розірвання договору слід враховувати таке: 1) зазначене повідомлення є обов’язковим, відсутність якого означає, що у позичкодавця не виникло матеріальне право вимагати розірвання договору; 2) позичкодавця слід вважати таким, що виконав обов’язок повідомити позичальника заздалегідь з урахуванням строку, який минув до дня винесення судом рішення у справі за вимогою про розірвання договору.