Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

ГЛАВА 60 ПОЗИЧКА

Стаття 827. Договір позички

1. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

2. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

3. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

1. Як і деякі) інші цивільно-правові договори, договір позички сторони на свій розсуд можуть укласти як консенсуальний або реальний.

2. Уже саме зазначення на те, що укладається договір позички, на те, що річ відповідно до даного договору передається на умовах позички, було б достатнім для висновку про те, що річ відповідно до такого договору передається у користування безоплатно. Такий висновок відповідав би визначенню договору позички у ч. 1 ст. 827 ЦК. Але такий висновок був би передчасним. Відповідно до ч. 2 ст. 827 ЦК користувач не несе обов’язку вносити плату за користування річчю лише двох випадках: 1) якщо сторони домовились про це; 2) якщо це випливає із суті відносин між ними. У решті випадків договір позички вважається оплатним. Таке правило непрямо випливає із ч. 2 ст. 827 ЦК та виявляється при тлумаченні висновком від протилежного. При з’ясуванні співвідношення між цим правилом та положенням ч. 1 ст. 827 ЦК слід враховувати, що ч. 1 та ч. 2 ст. 827 ЦК не пов’язані контекстом. Відсутність цієї пов’язаності (внаслідок допущеної суперечності між цими частинами) виключає застосування правила, яке непрямо випливає із ч. 2 ст. 827 ЦК та виявляється висновком від протилежного, всупереч правилу, яке прямо випливає із ч. 1 ст. 827 ЦК та виключає оплатність користування річчю на підставі договору позички.

3. Без будь-яких застережень ч. 3 ст. 827 ЦК приписує застосовувати до позички положення глави 58 Цивільного кодексу «Найм (оренда)». Але це не є підставою для застосування норм, сформульованих у цій главі, до позички у всіх випадках. По-перше, положення глави 58 Цивільного кодексу можуть застосовуватись до позички, якщо інше не передбачено ст. 827 — 836 ЦК, які встановлюють спеціальні правила щодо позички. По-друге, користування річчю за договором позички є безоплатним, а тому на відносини щодо позички не поширюється чинність ст. 762 ЦК та інших правил, що стосуються плати за користування майном, переданим на підставі договору найму. По-третє, не можуть застосовуватись до позички положення про лізинг, хоч вони і включені до складу глави 58 Цивільного кодексу.

З іншого боку, у разі передання за договором позички будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), транспортного засобу до відносин сторін застосовуються не тільки загальні положення про найм, а і положення відповідно про найм будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) чи про найм транспортного засобу, якщо це не суперечить спеціальним правилам про позичку.

Стаття 828. Форма договору позички

1. Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

2. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.

3. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

4. Договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

1. Незалежно від вартості речі, незалежно від платного чи безоплатного характеру договору позички, фізичні особи можуть домовитись про укладення договору позички в усній формі. Лише у випадках, коли із ч. З та 4 ст. 828, 793 ЦК випливає обов’язковість письмової форми договору чи обов’язковість його нотаріального посвідчення, договір позички між фізичними особами не може укладатись в усній формі, а порушення цих правил тягне наслідки, які встановлені ст. 218, 220 ЦК. З участю хоча б з однієї сторони юридичної особи договір позички укладається у письмовій формі, що не виключає обов’язковості у відповідних випадках нотаріального посвідчення та державної реєстрації договорів позички.

2. Форма договору позички будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) не залежить від складу сторін договору і завжди має бути письмовою. Якщо за таким договором річ передається у користування на строк три роки або більше, він підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

3. Із ч. 3 ст. 827 і ч. 1 ст. 799 ЦК випливає обов’язковість письмової форми договору позички транспортного засобу, незалежно від складу сторін договору. Якщо ж хоч однією із сторін договору позички транспортного засобу є фізична особа, договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 829. Позичкодавець

1. Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа.

Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.