Розділ «КНИГА ЧЕТВЕРТА ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»

3. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

1. Ця стаття формулює найбільш загальні положення про майнові права суб’єктів права інтелектуальної власності. Ці положення безпосередньо застосовуються тоді, коли стосовно окремих об’єктів відповідні права досить розгорнуто не сформульовані. У зв’язку з цим і передбачається можливість встановлення законами інших майнових прав, способів та порядку їх набуття, а також умов їх здійснення.

2. Передбачаючи можливість обмеження майнових прав суб’єктів інтелектуальної власності, ст. 424 ЦК допускає можливість встановлення таких обмежень лише законами.

Стаття 425. Строк чинності прав інтелектуальної власності

1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

3. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути припинені достроково у випадках, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

1. До змісту права інтелектуальної власності належать особисті немайнові, а також майнові права. Права, що складають майнову частину права інтелектуальної власності, є чинними протягом встановленого Цивільним кодексом та законами строку. Особисті немайнові права охороняються безстроково. Це — загальне правило, що формулюється в ч. 1 ст. 425 ЦК і стосується особистих немайнових прав на всі об’єкти інтелектуальної власності. Зазначення на безстрокову охорону немайнових прав на певні об’єкти (наприклад, у ст. 29 Закону «Про авторське право та суміжні права» [176] — щодо немайнових прав виконавців) чи відсутність такого зазначення суттєвого значення не має, бо в будь-якому випадку особисті немайнові права інтелектуальної власності охороняються безстроково на підставі зазначеного загального правила. Проте законом можуть встановлюватись винятки із цього правила.

2. Встановлено численні правила про дострокове припинення майнових прав, що входять до складу прав інтелектуальної власності (ст. 50, 51 Закону «Про охорону прав на сорти рослин» [185]; ст. 32 Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» [155]; ст. 24 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» [77]; ст. 4 Закону «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» [119]; ст. 18 Закону «Про охорону прав на/знаки для товарів та послуг» [78]).

Стаття 426. Використання об’єкта права інтелектуальної власності

1. Способи використання об’єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.

2. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об’єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.

3. Використання об’єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

4. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об’єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

1. Використання об’єктів права інтелектуальної власності є одним із способів здійснення цивільних прав. Тому при використанні цих об’єктів слід додержуватись заборон, що встановлені ст. 13 ЦК (завдавати шкоди довкіллю, культурній спадщині, зловживати правом в інших формах, діяти всупереч моральним засадам суспільства), а також не порушувати обмеження, що встановлені актами цивільного законодавства.

2. Оскільки положення, що надають будь-якому суб’єкту право використовувати об’єкти інтелектуальної власності без згоди власників цих об’єктів, є непоодинокими, передбачається, що такі положення можуть формулюватись лише в законах.

Стаття 427. Передання майнових прав інтелектуальної власності

1. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі.

2. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.

1. Право розпоряджатися об’єктом інтелектуальної власності (майновим правом, що входить до складу права інтелектуальної власності) є правомочністю, що входить до складу права інтелектуальної власності, яке розуміється як абсолютне право. Здійснюється право розпоряджання у відносних правовідносинах (зобов’язаннях). Ці відносини регулюються нормами зобов’язального права. Але законодавець визнав за необхідне включити до Книги четвертої Цивільного кодексу деякі положення, що стосуються договорів, які укладаються в порядку розпоряджання об’єктами інтелектуальної власності.