Розділ «КНИГА ДРУГА ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ»

3. Тільки фізична особа — власник особистих паперів вправі дати дозвіл на ознайомлення з цими паперами. Ця ж особа має виключне право давати згоду на використання особистих паперів, зокрема, шляхом опублікування. Крім того, якщо особисті папери стосуються особистого життя третьої особи, використання особистих паперів, у тому числі і шляхом їх опублікування, допускається додатково за наявності згоди третьої особи.

4. У ч. 4 ст. 303 ЦК перелічені особи, що мають право давати згоду на використання особистих паперів, зокрема, шляхом опублікування, у разі смерті власника особистих паперів або особи, якої стосується інформація, що міститься в особистих паперах.

Стаття 304. Розпоряджання особистими паперами

1. Фізична особа, якій належать особисті папери, може усно або у письмовій формі розпорядитися ними, у тому числі і на випадок своєї смерті.

1. Право розпорядження особистими паперами передбачає можливість учинення щодо них будь-яких правочинів, зокрема, право розпорядитися ними в заповіті. Таке випливає із ст. 304 ЦК. Але слід ураховувати, що перехід прав на особисті папери в порядку розпорядження ними на випадок смерті виходить за межі спадкування, оскільки до складу спадщини не входять особисті немайнові права (п. 1 ст. 1219 ЦК). Тому розпорядження особистими паперами на випадок смерті може здійснюватись не обов’язково шляхом складання заповіту та його нотаріального посвідчення, а й через учинення одностороннього правочину.

Стаття 305. Право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів

1. Фізична особа має право вільно ознайомлюватися і використовувати, зокрема шляхом опублікування, будь-які особисті папери, передані до фонду бібліотек або архівів, з додержанням прав фізичних осіб, визначених частинами третьою та четвертою статті 303 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором, на підставі якого були передані особисті папери.

1. Якщо будь-які папери передані до фондів бібліотек або архівів, то, за загальним правилом будь-яка фізична особа вправі ознайомлюватися з цими паперами, використовувати, зокрема, шляхом опублікування. При цьому використання паперів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, не повинне порушувати відповідні виключні права автора. Повинні додержуватись також правила ст. 296 ЦК, що обмежують можливість використання імені фізичної особи.

2. Якщо зазначені папери містять інформацію про особисте життя будь-якої фізичної особи, їх використання можливе зі згоди такої фізичної особи, а в разі її смерті — її дітей, вдови (вдівця), батьків.

Стаття 306. Право на таємницю кореспонденції

1. Фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції.

Листи, телеграми тощо є власністю адресата.

2. Листи; телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата.

Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.

3. У разі смерті фізичної особи, яка направила кореспонденцію, і адресата використання кореспонденції, зокрема шляхом її опублікування, можливе лише за згодою фізичних осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу.

У разі смерті фізичної особи, яка направила кореспонденцію, і адресата, а також у разі смерті фізичних осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу, кореспонденція, яка має наукову, художню, історичну цінність, може бути опублікована в порядку, встановленому законом.

4. Кореспонденція, яка стосується фізичної особи, може бути долучена до судової справи лише у разі, якщо в ній містяться докази, що мають значення для вирішення справи. Інформація, яка міститься в такій кореспонденції, не підлягає розголошенню.

5. Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання злочинові чи з’ясування істини під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

1. У ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [7] визнається право кожного на повагу до таємниці його кореспонденції. Як й інші положення Конвенції, це положення тлумачиться Європейським Судом з прав людини широко. Зокрема, Суд визнав порушенням названої статті той факт, що засудженому не були надані засоби для листування (конверти для відправлення листів за кордон — до Європейського Суду з прав людини).

2. Таємниця кореспонденції обмежується стосовно відповідних осіб Законом «Про попереднє ув’язнення» [73], Кримінально-виконавчим кодексом [43]. Установлюється, що не підлягає перегляду лише листування з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Європейським Судом з прав людини, а також іншими відповідними органами міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженими особами таких міжнародних організацій та прокурором. Слід ураховувати, що Європейський Суд з прав людини вважає неприйнятним контроль над кореспонденцією засуджених також із захисником.