Розділ «КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»

1. При виникненні обставин, зазначених у ч. 1 ст. 263 ЦК, перебіг позовної давності зупиняється. При звичайних обставинах позовна давність плине так, як і час. Але час не зупиняється ніколи, а перебіг позовної давності за встановлених обставин може зупинятись. У період зупинення позовної давності час іде, але він не зараховується до позовної давності. До позовної давності зараховується час, який сплинув до зупинення позовної давності, і строк після зупинення позовної давності.

2. Позовна давність зупиняється на період дії непереборної сили, тобто надзвичайних або невідворотних за даних умов подій. Про визначення непереборної сили див. коментар до ст. 617 ЦК у другому томі цього видання. На період дії непереборної сили позовна давність зупиняється лише в тих випадках, коли непереборна сила перешкоджала вчиненню позову.

3. Підставою зупинення перебігу позовної давності є встановлена законодавством відстрочка виконання зобов'язань (мораторій). Уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів передбачено у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство. Порушення провадження у справі про банкрутство само по собі не є тим юридичним фактом, який породжує права й обов'язки, які складають зміст мораторію. Мораторій уводиться шляхом зазначення на це в ухвалі господарського суду про порушення справи про банкрутство. Частина 2 ст. 12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [134] встановлює лише право, а не обов'язок, господарського суду зазначити в ухвалі про порушення справи про банкрутство на введення мораторію. Але суд зобов'язаний використовувати надані йому права для належного здійснення правосуддя. Пункт 4 ст. 12 названого Закону визначає види вимог, на які мораторій не поширюється.

4. Чинне законодавство не передбачає зупинення дії законів або інших нормативно- правових актів, в тому числі в умовах надзвичайного та воєнного стану, крім актів Верховної Ради та Ради міністрів Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування (ст. 12 Закону «Про правовий режим воєнного стану» [153]; ст. 15 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану» [150]). Але передбачається обмеження прав і свобод людини в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 64 Конституції [1]), що у відповідних випадках перешкоджає зверненню з позовом про захист права.

5. Стаття 387 КТМ передбачає зупинення перебігу позовної давності на період з дня заявлення перевізнику претензії, що випливає із перевезення вантажу, пасажирів і багажу, до одержання відповіді на претензію або до закінчення строку, встановленого для відповіді на претензію. Відповідно до ст. 392 КТМ перебіг позовної давності зупиняється з дня винесення диспашером постанови про наявність загальної аварії до дня одержання диспаші заінтересованою особою, якщо обчислення суми позову залежить від розрахунків у зв'язку із загальною аварією.

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

1. Визнання боргу або іншого обов'язку перериває перебіг позовної давності у відносинах з участю з однієї чи з обох сторін як фізичних, так і юридичних осіб. За аналогією з урахуванням ст. 167 — 169 ЦК це правило слід застосовувати до правовідносин з участю держави, Автономної Республіки Крим і територіальних громад. Визнання боргу чи іншого обов'язку перериває позовну давність незалежно від наміру, з яким боржник здійснив визнання. Боржник не може заперечувати факт переривання строку позовної давності, посилаючись на те, що він не мав на меті визнанням боргу досягти переривання позовної давності.

2. Якщо боржників за вимогою, що пред'явлена в суді, декілька, позовна давність переривається пред'явленням позову хоча б до одного із них (незалежно від того, боржники є зобов'язаними солідарно чи в частках). Разом з тим належить ураховувати, що ст. 71 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі [5] передбачає, що переривання відповідних обмежувальних (преклюзивних) строків має силу лише стосовно тієї особи, проти якої була здійснена дія, що перериває давність. Позовна давність за вимогою в цілому переривається також і тоді, коли позов пред'явлено лише в частині вимоги. Разом з тим, учинення позову за однією вимогою не може переривати позовну давність за іншими вимогами, що входять до змісту цього ж зобов'язання. Так, пред'явлення позову про сплату процентів за користування кредитом перериває позовну давність за цією вимогою, але не впливає на перебіг строків позовної давності за вимогами про повернення суми кредиту та про сплату пені. Пред'явлення позову про повернення орендованого майна не впливає на перебіг позовної давності за вимогами про сплату неустойки за прострочення повернення орендованого майна, про сплату орендної плати, про сплату пені за прострочення сплати орендної плати.

3. З дня переривання позовна давність тієї ж тривалості починає перебіг заново. Час, що минув до переривання, до позовної давності не зараховується.

Стаття 265. Перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду

1. Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

2. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному процесі, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили рішенням суду, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж щість місяців, вона подовжується до шести місяців.

1. Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК). Тому у відповідних випадках при зверненні до суду необхідно перевірити, чи не пропустила особа при зверненні до суду позовну давність. Таке звернення на перебіг позовної давності не впливає. Але у випадках, передбачених ст. 229 ЦПК [44] і ст. 81 ГПК [31] позов залишається судом без розгляду. Це не позбавляє позивача права звернутись з тим же позовом повторно. Тут і виникає питання про те, чи впливає на перебіг позовної давності залишення позову без розгляду. Частина 1 ст. 265 ЦК дає відповідь на це запитання: залишення позову без розгляду ніяк на перебіг позовної давності не впливає.

2. Згідно з частиною третьою ст. 328 КПК при виправданні підсудного за відсутності в його діях складу злочину, цивільний позов у кримінальному процесі залишається без розгляду. У цьому разі перебіг позовної давності, що почався відповідно до загального правила ч. 1 ст. 261 ЦК, не переривається, але зупиняється на період від пред'явлення позову в кримінальному процесі (ст. 28 КПК [27]) до набрання законної сили виправдувальним вироком.

Як і за загальним правилом ст. 263 ЦК, період зупинення в цьому випадку не зараховується до позовної давності. На відміну від загальних правил ст. 263 ЦК, на випадок зупинення перебігу позовної давності в зв'язку із залишенням без розгляду цивільного позову, що заявлений в кримінальному процесі, ч. 2 ст. 265 ЦК надає позивачеві пільговий шестимісячний строк на пред'явлення позову, якщо після зупинення перебігу позовної давності частина строку, що залишилась, є меншою, ніж шість місяців.