Розділ ІІІ ОКРЕМІ ГАЛУЗІ ПРАВА

87. Охарактеризуйте окремі види покарань.

Глава 22

СУДОУСТРІЙ

22.1. Судова система

Судова система України являє собою сукупність незалежних судів, які створені на підставі і в порядку, передбаченими Конституцією і законами України. Структура судової системи базується на нормах Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) від 7 липня 2010 р. Відповідно до ч. 1 ст. 124 Основного Закону, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегуваня функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається, що не виключає можливості вирішення спорів про право альтернативними структурами, зокрема третейськими судами в порядку, передбаченому законом.

До судової системи України входять суди загальної юрисдикції і Конституційний Суд України. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону, суди загальної юрисдикції становлять єдину систему судів. Конституційний Суд України через специфіку свого правового статусу перебуває за межами цієї системи, проте його діяльність спрямована на забезпечення вимог Конституції в питаннях судоустрою і судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Це означає, що, з одного боку, кожен судовий орган поширює свою юрисдикційну діяльність на певну територію, а з другого – до його компетенції законом віднесено розгляд судових справ певних категорій відповідно до його юрисдикції, визначеної законом.

Зазначені принципи покладено в основу структури судів загальної юрисдикції.

На час здобуття Україною незалежності в ній не існувало спеціалізованих судів. Проте невдовзі, на початку 90-х років XX століття, були створені арбітражні (з 1992 року – господарські) суди, основним призначенням яких є вирішення спорів з участю суб’єктів господарської діяльності, а згодом поступово почала функціонувати підсистема адміністративних судів для вирішення спорів з приводу реалізації повноважень органами державної влади і місцевого самоврядування. Ці процеси відповідають тенденціям розвитку судоустрою, які існують в інших європейських країнах.

Структура судової системи складається з окремих ланок або рівнів. Суди, які утворюють певну ланку, розглядають справи однакової юрисдикції. Їхня компетенція поширюється на одну чи на декілька адміністративно-територіальних одиниць або на територію держави в цілому.

Виходячи з цього, існуюча система судів загальної юрисдикції, відповідно до положень частин 2 – 4 ст. 125 Конституції України, поділяється на такі ланки (рівні).

1. Місцеві суди, до яких належать:

– міські, районні в містах, районні суди, які розглядають в основному цивільні, кримінальні справи і справи про адміністративні правопорушення;

– міськрайонні суди аналогічних юрисдикцій, компетенція яких поширюється одночасно на міста обласного значення і прилеглі райони сільськогосподарського профілю;

– господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

– окружні адміністративні суди, компетенція яких також поширюється на територію зазначених адміністративно-територіальних одиниць.

2. Апеляційні суди, до яких належать:

– апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, які розглядають в апеляційному порядку цивільні, кримінальні справи і справи про адміністративні правопорушення;

– апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, компетенція яких поширюється на два і більше регіонів.

3. Вищі спеціалізовані суди. Такими судами є: