10. За турецькі борги козацьким купцям має бути таке право, як туркам у всій турецькій державі, та негайно справедливість.
11. Козацьких галер або кораблів цісар й.м. турецький не дозволить обертати ні на послугу, ані їх людей, ані товарів, ані зброї, але обіцяє їм і забезпечує вільний перехід і відхід з усім, коли вони захочуть.
12. Якщо якийсь купець помер би в державі цісаря й.м., чи на морі, чи на суходолі, все його майно буде належати його спадкоємцям і не може бути ніким затримане, а коли ж що кому переказав або записав перед смертю, то це не має ніякого значення.
13. Християнських в'язнів у турків, так і турецьких у християн козацьким купцям можна буде вільно викуповувати. А якщо християнський в'язень у державі цісарі й.м. утік би до козацької
галери або корабля, старший над галерою не буде його затаювати або переховувати, але повинен його видати; але за те не зазнає ніякої шкоди або кривди ані він, ані галера його, ані люди, ані товар його, а якщо також який челядник вільний або невільник утік би з козацької галери, турки повинні видати його козакам”[1].
Цей договір Б. Хмельницький поновив у лютому 1650 р., коли Польща намагалася втягнути козаків у війну проти Порти. 02 серпня 1650 р., передаючи турецькому послу присягу вірності, гетьман України зірвав польсько-московський союз, спрямований проти Туреччини, негативні наслідки якого відчула б і Україна. З українського боку такі дії були вимушеними. Незважаючи на вічний антагонізм між християнським і мусульманським світом, козацтво змушене було шукати союзника, хоч і тимчасового, але потрібного у цій важкій затяжній війні. Водночас сильна самостійна Україна з виходом до Чорного моря була небезпечною для кожного з тодішніх її сусідів. Тому кримський хан так легко тричі зраджував Б. Хмельницького під час вирішальних битв під Зборовом, Берестечком і Жванцем.
Проте політичні реалії початку 1650-х років: чергова поразка гетьмана від поляків і чергова зрада так званих „союзників козаків” татар тощо, змушують українське керівництво наполегливо шукати сильних і надійних союзників у боротьбі з Польщею.
У складному переплетінні міжнародних подій тих часів особливого значення набувають українсько-російські документи, які стосуються Переяславської ради. Як з'ясувалося, під час цієї події жодного договору чи іншого документа не було підписано, а лише домовлено, що московський цар не тільки підтвердить давні права і звичаї українського народу, а й „еще всякого чина людям показовати имеет милость”. Після присяги козаків на вірність монарху в канцелярії гетьмана почали готувати звернення до московського царя Олексія Михайловича про підтвердження прав і привілеїв українських козаків, селян і міщан, яке дістало назву „Статті Богдана Хмельницького”. Наведемо текст цього документа.
"Божиею милостию, великий государю царю й великий княже Алексею Михайловичю, всеа Великия й Малыя Русии самодержче і многых государств государю й обладателю, твоему царскому величеству, мы, Богдан Хмельницкий, гетман Войска Запорожского, и всея Войско Запорожское и весь мир християнский росийский до лица земли челом бьем.
Обрадовався вельми с пожалованья великого й милости неисчетные (твоего) царского величества, которую нам изволил твоє царское величество показать, много челом бьем тебе государю нашему, твоему царскому величеству, и служить прямо і верно во всяких делах и повелениях царских твоему царскому величеству будем вовеки. Только просим вельми, яко и в грамоте просили есмя, изволь нам твое царское величество в том всем пожалованье и милость свою царскую указати, о чем посланники наши от нас твоему царскому величеству будут челом бити.
1. В начале изволь твое царское величество подтвердити права и вольности наши войсковые, как из веком бывало в Войске Запорожском, что своими правами суживалися, и вольности свои имели в добрах и в судах; чтоб ни воевода ни боярин, ни стольник в суді войсковые не вступалися, но от старших своих чтоб товарищество сужены были: где три человека казаков, тогда два одного должны судити.
2. Войско Запорожское в числе 60000, чтоб всегда полно было.
3. Шляхта, которые в Росии обретаются и веру, по непорочной заповеди Христове тебе, великому государю нашему, твоему царскому величеству, учинили, чтоб при своих шляхетцких вольностях пребывало, и меж себя старших на уряды судовые обирали й добрами своими и вольностями владели, как при королех польских бывало ...
5. На булаву гетманскую, чтоб надано со всеми приналежностями староством чигиринское, чтоб и не для всякого ряду пребывало.
6. ... чтоб Військо Запорожское само меж себя гетмана обирали, его царському величеству извещали...
7. Именей казатцких, чтоб них то не отбирал... Вдовы казатцкие осталые и дети их, чтоб в такой же вольності жили, как предки, отцы их".
Інші статті стосувалися власності війська і витрат: на писаря, суди військові, щоб млини були на кожного військового начальника, оскільки „хлеба пахать не могут”, тому що на службі. А також щодо вільних відносин з третіми країнами: посли щоб були вільно прийняті. У ст. 17 йшлося про заборону гоніння від польських королів і про вольності козацькі на віру.
17 лютого 1654 р. українське посольство виїхало з Чигирина і 12 березня прибуло до Москви. Наступного дня посольство прийняв цар і розпочалися переговори про затвердження статей Б. Хмельницького. Сам гетьман не поїхав до Москви, пославшись на можливі бойові дії. Після тривалого обговорення статей, у яких були розбіжності, 19-21 березня були проведені спеціальні переговори, після чого цар і Боярська дума підтвердили 11 статей Б. Хмельницького і прийняли узгоджений варіант документа, який увійшов в історію як „Березневі статті”.
Окремими грамотами московський цар підтверджував права і свободи населення України, Війська Запорозького, право на передачу Чигиринського гетьманства „на гетьманську булаву”, закріплював права української шляхти.
Отже, ратифікація Переяславсько-Московського договору у березні 1654 р. стала відчайдушною спробою української влади продовжити національне державотворення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дипломатія Богдана Хмельницького“ на сторінці 2. Приємного читання.
