Дипломатія Богдана Хмельницького

Зовнішня політика України

10. За турецькі борги козацьким купцям має бути таке право, як туркам у всій турецькій державі, та негайно справедливість.

11. Козацьких галер або кораблів цісар й.м. турецький не дозволить обертати ні на послугу, ані їх людей, ані товарів, ані зброї, але обіцяє їм і забезпечує вільний перехід і відхід з усім, коли вони захочуть.

12. Якщо якийсь купець помер би в державі цісаря й.м., чи на морі, чи на суходолі, все його майно буде належати його спадкоємцям і не може бути ніким затримане, а коли ж що кому переказав або записав перед смертю, то це не має ніякого значення.

13. Християнських в'язнів у турків, так і турецьких у християн козацьким купцям можна буде вільно викуповувати. А якщо християнський в'язень у державі цісарі й.м. утік би до козацької

галери або корабля, старший над галерою не буде його затаювати або переховувати, але повинен його видати; але за те не зазнає ніякої шкоди або кривди ані він, ані галера його, ані люди, ані товар його, а якщо також який челядник вільний або невільник утік би з козацької галери, турки повинні видати його козакам”[1].

Цей договір Б. Хмельницький поновив у лютому 1650 р., коли Польща намагалася втягнути козаків у війну проти Порти. 02 серпня 1650 р., передаючи турецькому послу присягу вірності, гетьман України зірвав польсько-московський союз, спрямований проти Туреччини, негативні наслідки якого відчула б і Україна. З українського боку такі дії були вимушеними. Незважаючи на вічний антагонізм між християнським і мусульманським світом, козацтво змушене було шукати союзника, хоч і тимчасового, але потрібного у цій важкій затяжній війні. Водночас сильна самостійна Україна з виходом до Чорного моря була небезпечною для кожного з тодішніх її сусідів. Тому кримський хан так легко тричі зраджував Б. Хмельницького під час вирішальних битв під Зборовом, Берестечком і Жванцем.

Проте політичні реалії початку 1650-х років: чергова поразка гетьмана від поляків і чергова зрада так званих „союзників козаків” татар тощо, змушують українське керівництво наполегливо шукати сильних і надійних союзників у боротьбі з Польщею.

У складному переплетінні міжнародних подій тих часів особливого значення набувають українсько-російські документи, які стосуються Переяславської ради. Як з'ясувалося, під час цієї події жодного договору чи іншого документа не було підписано, а лише домовлено, що московський цар не тільки підтвердить давні права і звичаї українського народу, а й „еще всякого чина людям показовати имеет милость”. Після присяги козаків на вірність монарху в канцелярії гетьмана почали готувати звернення до московського царя Олексія Михайловича про підтвердження прав і привілеїв українських козаків, селян і міщан, яке дістало назву „Статті Богдана Хмельницького”. Наведемо текст цього документа.

"Божиею милостию, великий государю царю й великий княже Алексею Михайловичю, всеа Великия й Малыя Русии самодержче і многых государств государю й обладателю, твоему царскому величеству, мы, Богдан Хмельницкий, гетман Войска Запорожского, и всея Войско Запорожское и весь мир християнский росийский до лица земли челом бьем.

Обрадовався вельми с пожалованья великого й милости неисчетные (твоего) царского величества, которую нам изволил твоє царское величество показать, много челом бьем тебе государю нашему, твоему царскому величеству, и служить прямо і верно во всяких делах и повелениях царских твоему царскому величеству будем вовеки. Только просим вельми, яко и в грамоте просили есмя, изволь нам твое царское величество в том всем пожалованье и милость свою царскую указати, о чем посланники наши от нас твоему царскому величеству будут челом бити.

1. В начале изволь твое царское величество подтвердити права и вольности наши войсковые, как из веком бывало в Войске Запорожском, что своими правами суживалися, и вольности свои имели в добрах и в судах; чтоб ни воевода ни боярин, ни стольник в суді войсковые не вступалися, но от старших своих чтоб товарищество сужены были: где три человека казаков, тогда два одного должны судити.

2. Войско Запорожское в числе 60000, чтоб всегда полно было.

3. Шляхта, которые в Росии обретаются и веру, по непорочной заповеди Христове тебе, великому государю нашему, твоему царскому величеству, учинили, чтоб при своих шляхетцких вольностях пребывало, и меж себя старших на уряды судовые обирали й добрами своими и вольностями владели, как при королех польских бывало ...

5. На булаву гетманскую, чтоб надано со всеми приналежностями староством чигиринское, чтоб и не для всякого ряду пребывало.

6. ... чтоб Військо Запорожское само меж себя гетмана обирали, его царському величеству извещали...

7. Именей казатцких, чтоб них то не отбирал... Вдовы казатцкие осталые и дети их, чтоб в такой же вольності жили, как предки, отцы их".

Інші статті стосувалися власності війська і витрат: на писаря, суди військові, щоб млини були на кожного військового начальника, оскільки „хлеба пахать не могут”, тому що на службі. А також щодо вільних відносин з третіми країнами: посли щоб були вільно прийняті. У ст. 17 йшлося про заборону гоніння від польських королів і про вольності козацькі на віру.

17 лютого 1654 р. українське посольство виїхало з Чигирина і 12 березня прибуло до Москви. Наступного дня посольство прийняв цар і розпочалися переговори про затвердження статей Б. Хмельницького. Сам гетьман не поїхав до Москви, пославшись на можливі бойові дії. Після тривалого обговорення статей, у яких були розбіжності, 19-21 березня були проведені спеціальні переговори, після чого цар і Боярська дума підтвердили 11 статей Б. Хмельницького і прийняли узгоджений варіант документа, який увійшов в історію як „Березневі статті”.

Окремими грамотами московський цар підтверджував права і свободи населення України, Війська Запорозького, право на передачу Чигиринського гетьманства „на гетьманську булаву”, закріплював права української шляхти.

Отже, ратифікація Переяславсько-Московського договору у березні 1654 р. стала відчайдушною спробою української влади продовжити національне державотворення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дипломатія Богдана Хмельницького“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ без назви (2)

  • ВИТОКИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Київська Русь і світ

  • Міжнародні відносини Галицько-Волинської держави

  • Дипломатія Богдана Хмельницького
  • Зовнішньополітична діяльність українських гетьманів наприкінці XVII – XVIII ст.

  • Зовнішня політика Української Народної Республіки

  • УРСР в радянській зовнішній політиці

  • Об'єднання українських земель

  • Українсько-румунський кордон

  • Українська РСР в ООН

  • ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Становлення зовнішньої політики України

  • Розподілення зовнішньополітичних функцій

  • ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ виклики

  • Проблемні питання відносин з Румунією

  • Ядерні гарантії Україні

  • Матеріальні і культурні втрати України

  • Закордонна власність

  • Захист прав українських громадян за кордоном

  • Політика захисту співвітчизників РФ за кордоном і позиція України

  • Закордонні українці

  • Формування міжнародного іміджу України

  • ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ

  • Українська громада в Угорщині

  • Взаємодія України з провідними країнами світу

  • Зовнішня політика України

  • Українці в Бельгії

  • Україна – Італійська Республіка

  • Італія є важливим партнером України в політичній сфері

  • Україна – Королівство Швеція

  • Торговельно-економічне співробітництво

  • США

  • Нові незалежні держави (ННД) в політиці України

  • Україна – Республіка Казахстан (РК)

  • Республіка Таджикистан (РТ)

  • Киргизстан в політиці України

  • Співробітництво України з країнами Латинської Америки, АТР, Африки

  • УКРАЇНА В МІЖНАРОДНИХ СВІТОВИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

  • Інформація ОБСЄ

  • ООН (ОПМ)

  • Чорнобиль і світова спільнота

  • Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

  • Регіональні, трансрегіональні та субрегіональні формування в політиці України

  • Твіннінг (Twinning)

  • Північноатлантичний Альянс (НАТО)

  • Міжнародні фінансові структури в політиці України

  • Ініціативи України. ГУАМ

  • Інші міжнародні організації пострадянського простору

  • У листопаді 2007 р. – квітні 2008 р. Україна головувала в ОЧЕС

  • Шанхайська організація співробітництва (ШОС)