Українська громада в Угорщині

Зовнішня політика України

Українська громада в Угорщині

За офіційними даними перепису населення від 2011 р., українцями визнало себе 5633 особи (восьме місце серед 13-ти історичних національних меншин Угорщини). Окрім цього, 3323 особи визнали себе русинами. Серед провідних громадських організацій виокремимо: Товариство української культури Угорщини, Товариство української інтелігенції Угорщини. Функціонує Деркавне самоврядування українців Угорщини, яке очолює Ярослава Хортяні, Перший заступник Голови Світового конгресу українців та Голова Європейського конгресу українців.

Згідно з переписом населення 2001 р. на території України проживає 156,6 тис. угорців (0,3% від загальної кількості населення), більшість з яких – 151,5 тис. осіб – у Закарпатській області і складає 12,1% населення краю. Діють Демократична спілка угорців України, Товариство угорської культури Закарпаття, також 13 обласних громадських об'єднань угорської меншини. У 2007 р. країни виробили нові, пільгові умови для перетину кодону. Своєрідною формою підтримки угорців в Україні з боку Угорщини є надання їм спеціальних преференцій: вкладиші до паспортів, збільшені терміни перебування за шенгенською візою, інші привілеї.

Відносини між Україною і Словацькою Республікою розвивалися спочатку в межах українсько-чесько-словацького співробітництва, а з 1 січня 1993 р. – зі Словацькою Республікою, що утворилася внаслідок виходу зі складу Чехо-Словаччини. Україна визнала Словацьку Республіку в день проголошення її незалежності. Встановлення дипломатичних відносин відбулося ЗО січня 1993 р. У столицях – Києві і Братиславі – діють посольства, генеральні консульства відкриті в Ужгороді та Пряшові. Кількість чинних документів – 89. У програмній заяві уряду Словацької Республіки (січень 1995 р.) проголошувалося, що словацька сторона зацікавлена в розвиткові словацько-українських відносин, насамперед у господарській галузі, де є невикористані можливості.

Сторони уклали десятки міждержавних, міжурядових та міжвідомчих документів, які регулюють співробітництво у сферах двосторонніх відносин, правового оформлення державного кордону, повітряного сполучення, сприяння і взаємного захисту інвестицій тощо. 29 червня 1993 р. підписано базовий Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною і Словацькою Республікою, а 16 червня 1994 р. у Братиславі відбувся обмін ратифікаційними грамотами. У жовтні 1998 р. сторони уклали Договір про спільний кордон між Україною і Словацькою Республікою.

Слід зазначити, що Словаччина постійно входить до групи країн найбільшого експорту України: цей показник у 2009 р. становив 433,69 млн дол. (сальдо позитивне: 127,69 млн дол.), однак з кризою зменшився у подальшому. Загальний товарообіг між Україною та Словаччиною за 2013 р. склав 1416,216 млн дол. (збільшення на 12,4 % у порівнянні з попереднім роком). Позитивне сальдо – 89,306 млн дол. Станом на 01 жовтня 2013 р. Словацька Республіка інвестувала в українську економіку 100,5 млн дол., що становило приріст словацьких інвестицій в Україну на 30,1 млн дол. або на 42,7%.

Україна за підтримки Словаччини бере активну участь в самітах глав держав Центральної Європи, а також у спільних програмах з НАТО.

Українсько-словацькі політичні відносини зазнавали періоди як підйому, так і охолодження. У середині 1990-х pp. вони ускладнилися розподілом місць непостійного члена Ради Безпеки ООН. У 1997 р. обидві країни від групи країн ЦСЄ висунули свої кандидатури на посаду голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, а також на обрання до складу Ради Безпеки ООН на період 2000–2001 pp. Проведені переговори (30-31 березня 1997 р.) позначилися пошуком політичного компромісу: було домовлено, що словацька сторона запропонує свою кандидатуру на наступний термін головування. У зв'язку з провалом референдуму в Словаччині про вступ цієї країни до НАТО та наступною відставкою міністра закордонних справ країни у травні 1997 р., уряд Словаччини 17 червня 1997 р. прийняв рішення про відкликання свого кандидата на посаду голови Генеральної Асамблеї ООН. За заявою словацької сторони, такий крок було зроблено в інтересах подальшого поглиблення дружніх відносин з Україною, збереження єдності у східноєвропейській групі держав.

Загальна чисельність українців в Словаччині згідно з останнім переписом населення 2011 р. нараховує близько 7,5 тис. громадян або 0,1% населення СР. В країні активно діють Союз русинів- українців СР (СРУСР) – 4 тис. осіб, організованих у 100 первинних організаціях; Словацько-українське товариство (м. Братислава); Спілка українських письменників Словаччини; Наукове товариство ім. Т. Шевченка; Асоціація україністів Словацької Республіки; молодіжна організація „Пласт”; Товариство ім. О. Духновича.

Важливе місце на балканському напрямі зовнішньополітичних інтересів України посідає Республіка Болгарія. 5 грудня 1991р. уряд Болгарії офіційно визнав Україну як незалежну державу, а 13 грудня було встановлено дипломатичні відносини на рівні посольств. Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Республікою Болгарією від 09 жовтня 1992 р. Договірно-правова база співробітництва включає 89 чинних документів, у т.ч. 9 міждержавних, 32 міжурядових та 48 міжвідомчих, які регламентують розвиток взаємовигідної, партнерської співпраці в усіх сферах діяльності.

Чорноморські держави Україна та Болгарія розвивають співпрацю в рамках ОЧЕС, яка відрізнялася особливою результативністю під час головування РБ (листопад 2009 – травень 2010 pp.), коли вона виступила з низкою конкретних пропозицій. У регіональному контексті також здійснюється українсько-болгарський діалог в рамках реалізації Дунайської стратегії ЄС, а також проектів Центральноєвропейської ініціативи, особливо враховуючи головування України в ЦЄІ в 2012 р. Створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС, на думку болгарської сторони, об'єктивно сприятиме динамізації торговельно-економічних відносин між нашими країнами, не в останню чергу через відкриття внутрішніх ринків для низки товарних груп, відміну мита на експорт- імпорт окремих товарів, поліпшення умов для створення нових інноваційних підприємств тощо.

Болгарія – головний зовнішньоекономічний партнер України на Балканах. Основним індикатором розвитку відносин є торговельно-економічний оборот. За січень-жовтень 2011 р. товарообіг товарами становить 853,8 млн дол., у т.ч. експорт 632,6 млн (збільшення у порівнянні з відповідним періодом 2010 р. на 72,7 %), а імпорт 221,3 млн (на 35 %). З урахуванням послуг загальний обсяг товарообороту склав 897,4 млн дол. Сальдо зовнішньої торгівлі з Болгарією склалось позитивним у розмірі 290,3 млн дол. Експорт товарів до Болгарії збільшився на 4,0% у порівнянні з 2012 р. і склав 591,3 млн дол. Основні товарні групи експорту: чорні метали (68,4% від загального експорту), енергетичні матеріали (12,7%), залізничні локомотиви (3,2%). Імпорт склав 300,9 млн дол. та збільшився на 7,3%. Основні товарні групи імпорту: фармацевтична продукція (245,9%), реактори ядерні (13,6%), енергетичні матеріали (11,9%).

Станом на 01 липня 2011 р. в економіку України інвестовано 18,8 млн дол., хоча реально обсяг інвестицій є значно більшим. За даними Болгарського Народного банку на 01 січня 2011 р. загальна сума українських інвестицій в економіку РБ складала 17,1 млн євро. Наразі в Україні діють майже 200 підприємств за участю болгарського капіталу та 67 представництв болгарських компаній. В Болгарії зареєстровано 63 представництва українських підприємств, фірм та компаній, зокрема „Аеросвіт", „Українське дунайське пароплавство" та ін. Окрім цього, діє 81 спільне підприємство за участю українського капіталу.

Втім, аналізуючи сучасний стан торговельно-економічного і інвестиційного співробітництва між Україною та РБ, варто відзначити, що потенційні можливості далеко не вичерпано[1]. Перспективним є залучення болгарських інвестицій і досвіду до реформування сектору енергетики (передусім, модернізації української ГТС), сільського господарства, використання спортивних об'єктів і інфраструктури після проведення ЧЄ ЄВРО-2012, невичерпним є потенціал українських і болгарських регіонів. Подальшому розвитку торговельно-економічних відносин та запровадженню системного підходу до цієї важливої сфери співпраці сприяло б створення болгаро-української асоціації (Ділової ради) або іншої структури, яка б об'єднала наявну інформацію, пропозиції і контакти підприємців і компаній на шляху опрацювання та реалізації конкретних проектів як в Україні, так і Болгарії. Значно просунулися країни і у вирішенні питання щодо візових вимог: запроваджено пільги на отримання болгарської візи, деякі з них видаються безкоштовно.

Важливим елементом українсько-болгарських відносин є розвиток міжрегіональної взаємодії, що сприяє встановленню прямих контактів між областями, містами України і общинами Болгарії, представниками ділових кіл, активізації міжлюдських контактів тощо. Між регіонами (областями) України та РБ підписано вісім угод про міжрегіональне співробітництво, яке охоплює торговельно-економічну, науково-технічну та культурну сфери.

Позитивним чинником стала підтримка болгарською стороною суверенної політики України. Президент Болгарії Росен Плевнелієв назвав Росію націоналістичною і агресивною державою, і на його думку, Путіну необхідно поміняти своє бачення міжнародної політики, і що військова співпраця Болгарії з Росією обходиться його країні доволі дорого і містить корупційний ризик[2].

Болгарія сприяла Україні набути членства в СОТ: у 2003 р. успішно завершилися двосторонні переговори про доступ на ринки товарів і послуг у рамках переговорного процесу приєднання України до СОТ, а в червні 2004 р. в м. Женеві був підписаний відповідний протокол. Приєднання України до СОТ і уведення в дію досягнутих домовленостей зіграло важливу роль у розвитку взаємної українсько-болгарської торгівлі.

Румунія посідає важливе місце в зовнішньополітичних інтересах України, що зумовлено політичними і економічними факторами. Країна визнала незалежність України 08 січня 1992 р. Розбудовані дипломатичні установи: Посольство України в Румунії, Генеральне консульство України у м. Сучава, Посольство Румунії в

Україні, Генеральне консульство Румунії у м. Одеса, Генеральне консульство Румунії у м. Чернівці. 01 лютого 1992 р. в м. Давос (Швейцарія) відбулася зустріч президентів і міністрів закордонних справ України і Румунії, під час якої було підписано Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин. У вересні 1992 р. відбувся перший офіційний візит в Румунію міністра закордонних справ України, підписано консульську конвенцію та міжурядову Угоду про співробітництво в галузі культури, науки та освіти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українська громада в Угорщині“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ без назви (2)

  • ВИТОКИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Київська Русь і світ

  • Міжнародні відносини Галицько-Волинської держави

  • Дипломатія Богдана Хмельницького

  • Зовнішньополітична діяльність українських гетьманів наприкінці XVII – XVIII ст.

  • Зовнішня політика Української Народної Республіки

  • УРСР в радянській зовнішній політиці

  • Об'єднання українських земель

  • Українсько-румунський кордон

  • Українська РСР в ООН

  • ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Становлення зовнішньої політики України

  • Розподілення зовнішньополітичних функцій

  • ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ виклики

  • Проблемні питання відносин з Румунією

  • Ядерні гарантії Україні

  • Матеріальні і культурні втрати України

  • Закордонна власність

  • Захист прав українських громадян за кордоном

  • Політика захисту співвітчизників РФ за кордоном і позиція України

  • Закордонні українці

  • Формування міжнародного іміджу України

  • ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ

  • Українська громада в Угорщині
  • Взаємодія України з провідними країнами світу

  • Зовнішня політика України

  • Українці в Бельгії

  • Україна – Італійська Республіка

  • Італія є важливим партнером України в політичній сфері

  • Україна – Королівство Швеція

  • Торговельно-економічне співробітництво

  • США

  • Нові незалежні держави (ННД) в політиці України

  • Україна – Республіка Казахстан (РК)

  • Республіка Таджикистан (РТ)

  • Киргизстан в політиці України

  • Співробітництво України з країнами Латинської Америки, АТР, Африки

  • УКРАЇНА В МІЖНАРОДНИХ СВІТОВИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

  • Інформація ОБСЄ

  • ООН (ОПМ)

  • Чорнобиль і світова спільнота

  • Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

  • Регіональні, трансрегіональні та субрегіональні формування в політиці України

  • Твіннінг (Twinning)

  • Північноатлантичний Альянс (НАТО)

  • Міжнародні фінансові структури в політиці України

  • Ініціативи України. ГУАМ

  • Інші міжнародні організації пострадянського простору

  • У листопаді 2007 р. – квітні 2008 р. Україна головувала в ОЧЕС

  • Шанхайська організація співробітництва (ШОС)