Співробітництво України з країнами Латинської Америки, АТР, Африки

Зовнішня політика України

Співробітництво України з країнами Латинської Америки, АТР, Африки

Аргентинська Республіка визнала Україну 5 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлено 6 січня 1992 р. Діють дипломатичні установи: Посольство України в Аргентинській Республіці, Почесне консульство України у провінції Місьйонес, Почесне консульство України у провінціях Чако та Формоса, Посольство Аргентинської Республіки в Україні. 6 грудня 2013 р. відкрито Почесне консульство у м. Ла-Плата провінції Буенос-Айрес.

Особливе значення для розвитку відносин мав державний візит до Аргентини у жовтні 1995 р. Президента України Леоніда Кучми. За результатами переговорів міністрів закордонних справ Геннадія Удовенка та Гідо ді Телли була підписана Спільна заява з нагоди офіційного візиту в Україну 31 жовтня – 01 листопада 1996 р., у якій українська сторона висловила вдячність за узгодження дванадцяти проектів співпраці з Україною у межах Аргентинського фонду горизонтального співробітництва. Досягнуті домовленості заклали підгрунтя для розвитку політичного діалогу, договірно-правової основи відносин, визначили основні напрями співпраці на двосторонньому та багатосторонньому рівнях. У червні 1998 р. Президент Аргентини К. Менем здійснив офіційний візит в Україну, був підписаний Договір про дружні відносини і співробітництво. У вересні 2000 р. під час роботи чергової сесії ГА ООН Президент України Л. Кучма мав зустріч з Президентом Аргентини Ф. де ла Руа.

Додаткового імпульсу двостороннім відносинам надали офіційні візити Міністра закордонних справ, міжнародної торгівлі та культу Аргентини Е. Тімермана в Україну (18-20 квітня 2011 р.) та Міністра закордонних справ України К. Грищенка в АР (22-24 квітня 2012 р.). Важливу роль у розвитку дружніх відносин відіграє міжпарламентське співробітництво. З 2002 р. у Верховній Раді України функціонує депутатська група з міжпарламентських зв'язків з АР, склад якої було оновлено у березні 2013 р. після останніх парламентських виборів.

Договірно-правова основа співпраці – 46 чинних угод міждержавного, міжурядового, міжвідомчого, міжрегіонального та міжінституційного характеру. Забезпечено необхідне законодавче поле для розбудови двостороннього співробітництва у політичній, торговельно-економічній, науково-технічній та гуманітарній сферах. Міжурядова українсько-аргентинська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва покликана сприяти поглибленню співпраці між країнами.

За даними Міністерства доходів і зборів України у 2013 р. загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Аргентиною становив 129,2 млн дол. (у 2012 р. – 131,2 млн дол.). Експорт склав 11 млн дол., а імпорт – 118,2 млн дол. Від'ємне для України сальдо торгівлі товарами склало - 107,2 млн дол. (у 2012 р. – 107,7 млн дол. США).

В Аргентині, за експертними оцінками, проживають близько 250-300 тис. етнічних українців. При центральних відділеннях і філіях Українського культурного товариства „Просвіта” та Українського товариства „Відродження”, а також при Українській Греко-Католицькій Церкві в столиці та провінції Буенос-Айрес діють суботні школи, де вивчається українська мова і низка українознавчих дисциплін. Також курси мови викладаються у Національному Університеті провінції Місьйонес, Українському культурному товаристві „27-го серпня” в м. Посадас провінції Місьйонес, Почесних консульствах України в провінціях Місьйонес і Чако (Формоса), в Національному Північно-східному Університеті (UNNE) в м. Ресістенсія та його філіях в містах Сан-Бернардо і Лас-Бреньяс провінції Чако. Активно підтримує Україну численна українська діаспора в Аргентині, яка у 2007 р. відзначила 110-річчя з часу прибуття перших українських переселенців.

Федеративна Республіка Бразилія визнала незалежність України 26 грудня 1991 р., а 11 лютого 1992 р. встановлено дипломатичні відносини. Діють дипломатичні установи: Посольство України у Федеративній Республіці Бразилія, Генеральне консульство України в м. Сан-Паулу, Консульство України в м. Куритіба, Посольство Федеративної Республіки Бразилія в Україні. Серед контактів на вищому рівні: 20–22 жовтня 2003 р. – офіційний візит Президента України до Федеративної Республіки Бразилія; 1-2 грудня 2009 р. – державний візит Президента Федеративної Республіки Бразилія Л.І. Лули да Сілва в Україну; 23-25 жовтня 2011 р. – державний візит Президента України до Бразилії; 19-20 січня 2012 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України К. Грищенка до Бразилії; 3 липня 2013 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ Бразилії А. Патріоти в Україну.

Діє Спільна українсько-бразильська міжурядова комісія з торговельно-економічного співробітництва (МКТЕС), шосте засідання якої відбулося 08 листопада 2013 р. у м. Бразиліа під головуванням Міністра економічного розвитку і торгівлі України та Генерального секретаря (Першого заступника Міністра) МЗС Бразилії. Працює також Підкомісія з питань торгівлі та інвестицій. Кількість чинних документів – 52, з яких виокремимо Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Федеративною Республікою Бразилія (25 жовтня 1995 р.); міжурядову Угоду про торговельно-економічне співробітництво (11 вересня 1996 р.); Договір про довгострокове співробітництво у використанні ракети-носія „Циклон-4” на пусковому центрі „Алка́тара" (22 вересня 2004 р.) тощо.

За даними Міністерства доходів і зборів України за 2013 р. загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Бразилією зменшився у порівнянні з попереднім роком на 28,2 % (на 259,2 млн дол.) і становив 661,4 млн дол. Експорт українських товарів до Бразилії скоротився на 149,7 млн дол. (на 42,9 %) та склав 198,8 млн дол. Імпорт бразильських товарів в Україну також скоротився на 109,5 млн дол. (на 19,2 %) та становив 462,6 млн дол. Негативне для України сальдо торгівлі товарами склало 263,8 млн дол. В експорті української продукції переважають добрива (53,1%); чорні метали (13,5 %); енергетичні матеріали (11,1 %); вироби з чорних металів (4,5 %); каучук та гума (3,7 %); фармацевтична продукція (3,1 %). Основними статтями імпорту з Бразилії е:м'ясо та харчові субпродукти (47 %); тютюн (14,6 %); кава (10,4%); феросплави (5,8 %).

Двостороння торгівля послугами у 2013 р. зменшилася на 9,1 % і склала 5,5 млн дол. З них експорт українських послуг становив 03 млн дол., а імпорт послуг з Бразилії- 2,5 млн дол. (зростання на 7,2 %). Позитивне для України сальдо торгівлі послугами склало 0,5 млн дол. В економіці України відсутні прямі інвестиції з Бразилії.

Найважливішою сферою українсько-бразильського співробітництва є реалізація спільного космічного проекту Циклон-4 – Алкантара (Centro de Laniamento de Alcantara – CLA, Бразилія), на який вже витрачено близько 01 млрд. дол. Темпи створення бразильського космодрому з-за подій в Україні уповільнюються. За планами перший пуск PH має відбутися на початку 2015 р. Уряд Бразилії визнає, що терміни будівництва можуть бути змінені з огляду на військову напругу у Східній Європі. Будівництво ведеться міжнародним консорціумом Alcantara Cyclone Space (ACS). Угода між країнами підписана у 2003 р., переговори щодо будівництва космодрому також велися із США. Бразилія обрала Україну, оскільки наша держава є не тільки нащадком космічних технологій, а й одним із світових лідерів в космічній сфері.

PH „Циклон” використовується з 1969 р. і має доволі значні успіхи. Було виконано 226 запусків, з яких тільки шість зазнали невдачі. Виробництво PH здійснює група з 16 компаній, збирання ракет „Циклон-4” здійснюється у м. Дніпропетровську. Нова версія ракети матиме більш високу точність виведення апаратів на орбіту із збільшенням 30-відсоткового запасу пального; термін служби PH – до 20 років. Космодром розташований на півострові Сан-Луіс і з-за близькості до екватора запуски PH з Алькантари потребують менше палива, ніж запуски з мису Канаверал (США) і Байконур (Казахстан). Іншим двостороннім перспективним проектом співпраці є проект українського державного підприємства ПрАТ „Індар” та бразильської державної фармакологічної компанії „Фіокруз/Фармангінюс” (м. Ріо-де-Жанейро) з виробництва в Бразилії інсуліну за українською технологією.

Республіка Куба визнала Україну 06 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини країни встановили 12 березня 1992 р. Діють дипломатичні установи: Посольство України в м. Гавана (вересень 1993 р.), Генеральне консульство Куби в Україні набуло статусу посольства (1992 р.). Основні контакти на найвищому рівні: 2000 р. – робочий візит Президента України до Куби; 20-23 жовтня 2011 р. під час державного візиту Президента України проведено переговори з Головою Державної Ради та Ради Міністрів Куби Раулем Кастро та лідером кубинської революції Фіделем Кастро, підписано 6 двосторонніх документів, проведено бізнес-форум за участю представницької делегації України. Доволі регулярними стали контакти зовнішньополітичних відомств: 1995 р., 1998 р., 2002 р., 2003 р., 2010 р., 2011 р.; розвивається міжпарламентське співробітництво. В Національній Асамблеї народної влади Республіки Куба діє Група дружби „Куба – Україна”.

Кількість чинних двосторонніх документів – 61, з яких найважливішими є Угода між Урядом України та Урядом Республіки Куба про сприяння та взаємний захист інвестицій (20.05.1995 р., набула чинності 04.12.1996 р.); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Куба про торгово-економічне співробітництво (20.06.1998 р., набула чинності 11.08.1999 р.).

Обсяги торгівлі товарами між Україною та Кубою у 2013 р. склали 139,4 млн дол. і збільшились у 4,5 рази у порівнянні з 2012 р. Експорт українських товарів зріс у 4,7 рази та склав 137,8 млн дол. Імпорт з Куби зменшився на 9,6% і становив 1,6 млн. Позитивне для України сальдо склало +136,2 млн дол. Обсяги торгівлі послугами між Україною та Кубою у січні-вересні 2013 р. склали 1,41 млн дол. і збільшились у 6,7 рази, порівняно з 2012 р. Позитивне для України сальдо в торгівлі послугами склало 223,5 тис. дол. Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України з Куби становили 2,1 млн дол. (на початок 2013 р. – 421,5 тис. дол.). Найбільші обсяги інвестицій надійшли у сферу охорони здоров'я, фармацевтичну галузь. Українських інвестицій в економіку Куби не зареєстровано.

Головним напрямом українсько-кубинського культурно-гуманітарного співробітництва залишається лікування та оздоровлення дітей з України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Лікувальна Програма „Діти Чорнобиля” була безпосередньо ініційована з 1990 р. тодішнім Головою Державної Ради та Ради Міністрів Куби Фіделем Кастро. Реабілітацію на Кубі у відомому оздоровчому центрі Тарара (Місто Чуда – ісп. Сьюдад- Милагрос) пройшли 24 тис. українських дітей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. З подякою до кубинського народу звернулося українське суспільство у 20-у річницю українсько- кубинського співробітництва щодо реалізації програм з лікування та оздоровлення чорнобильських дітей, про що йдеться у відповідному Указі Президента України[1]. У листопаді 2011 р. кубинська сторона повідомила про припинення надання послуг на безкоштовних умовах. Наразі МОЗ України узгоджує з кубинською стороною умови відновлення Програми з лікування українських дітей на комерційній основі.

Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня 1991 р., а дипломатичні відносини були встановлені 14 січня 1992 р. Відкриті Посольство України в Мексиці з 1999 р. і Посольство Мексики в Україні з 2005 р. Перший державний візит в Мексику Президента України Л. Кучми відбувся 24–26 вересня 1997 р. 19-20 червня 2005 р. – Державний візит в Україну Президента Мексики Вісенте Фокса Кесади; 22-23 січня 2012 р. – Офіційний візит до Мексики Міністра закордонних справ України К. Грищенка. Держави створили Українсько-Мексиканську Міжурядову Комісію (УММК), перше засідання якої відбулося у листопаді 2007 р. в м. Мехіко. У 2010-2012 pp. засідань УММК не проводилося. Попередні терміни наступного засідання – 2015 р.

Договірно-правова основа відносин нараховує 22 чинні документи міждержавного, міжурядового, міжвідомчого, міжрегіонального та міжінституційного характеру, які охоплюють широкий спектр галузей українсько-мексиканського співробітництва – торговельно-економічну, науково-технічну, гуманітарну тощо. На опрацюванні сторін перебувають 17 проектів двосторонніх документів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Співробітництво України з країнами Латинської Америки, АТР, Африки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ без назви (2)

  • ВИТОКИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Київська Русь і світ

  • Міжнародні відносини Галицько-Волинської держави

  • Дипломатія Богдана Хмельницького

  • Зовнішньополітична діяльність українських гетьманів наприкінці XVII – XVIII ст.

  • Зовнішня політика Української Народної Республіки

  • УРСР в радянській зовнішній політиці

  • Об'єднання українських земель

  • Українсько-румунський кордон

  • Українська РСР в ООН

  • ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Становлення зовнішньої політики України

  • Розподілення зовнішньополітичних функцій

  • ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ виклики

  • Проблемні питання відносин з Румунією

  • Ядерні гарантії Україні

  • Матеріальні і культурні втрати України

  • Закордонна власність

  • Захист прав українських громадян за кордоном

  • Політика захисту співвітчизників РФ за кордоном і позиція України

  • Закордонні українці

  • Формування міжнародного іміджу України

  • ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ

  • Українська громада в Угорщині

  • Взаємодія України з провідними країнами світу

  • Зовнішня політика України

  • Українці в Бельгії

  • Україна – Італійська Республіка

  • Італія є важливим партнером України в політичній сфері

  • Україна – Королівство Швеція

  • Торговельно-економічне співробітництво

  • США

  • Нові незалежні держави (ННД) в політиці України

  • Україна – Республіка Казахстан (РК)

  • Республіка Таджикистан (РТ)

  • Киргизстан в політиці України

  • Співробітництво України з країнами Латинської Америки, АТР, Африки
  • УКРАЇНА В МІЖНАРОДНИХ СВІТОВИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

  • Інформація ОБСЄ

  • ООН (ОПМ)

  • Чорнобиль і світова спільнота

  • Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

  • Регіональні, трансрегіональні та субрегіональні формування в політиці України

  • Твіннінг (Twinning)

  • Північноатлантичний Альянс (НАТО)

  • Міжнародні фінансові структури в політиці України

  • Ініціативи України. ГУАМ

  • Інші міжнародні організації пострадянського простору

  • У листопаді 2007 р. – квітні 2008 р. Україна головувала в ОЧЕС

  • Шанхайська організація співробітництва (ШОС)