РОЗДІЛ 2. НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ

Зазначимо також, що об'єктом нашого наукового інтересу виступатимуть тільки національні інтереси людини, суспільства та держави в інформаційній сфері в контексті інформаційної безпеки, оскільки не всі інтереси в інформаційній сфері є об'єктом забезпечення інформаційної безпеки.

Аналіз Конституції України дозволив говорити про закріплення основних прав та свобод людини в інформаційній сфері.

Так, згідно зі ст. 15 суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена.

Ст. 31 зазначає, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Ст. 32 Основного закону визначає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Ст. 34, в свою чергу, гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 41 кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Близькою до цієї статті за змістом є ст. 54, згідно з якою громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Даний комплекс прав та свобод вважається непорушним та невідчужуваним. В основу положень розділу II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" Конституції України покладено ряд міжнародних нормативно-правових актів. Зокрема, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.

Загалом, на основі здійсненого аналізу вищевикладених норм Конституції України, а також беручи до уваги національні інтереси, визначені Законом України "Про основи національної безпеки України", можна виокремити, основні національні інтереси в інформаційній сфері, а саме;

а) для людини:

- реалізація прав і свобод людини і громадянина щодо одержання, використання, поширення, зберігання інформації;

- забезпечення права людини на захист від маніпуляції індивідуальною свідомістю;

- захист права інтелектуальної власності;

- захист енергоінформаційної безпеки людини тощо.

б) для суспільства;

- побудова інформаційного суспільства;

- забезпечення плюралізму засобів масової інформації;

- захист від маніпуляції масовою свідомістю;