РОЗДІЛ 2. НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ

- розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, зміцнення психічного здоров'я нації.

в) для держави;

- забезпечення інформаційного суверенітету;

- унеможливлення монополізації інформаційного простору іноземними компаніями або транснаціональними корпораціями;

- створення конкурентоспроможних інформаційних технологій та технологій зв'язку;

- збереження та зміцнення науково-технологічного потенціалу;

- інтеграція України в європейський інформаційний простір;

- боротьба з інформаційною злочинністю тощо.

Оскільки національні інтереси мають досить динамічний та строкатий характер, що унеможливлює закріплення навіть базових національних інтересів в інформаційній сфері, досить важливим є російський досвід розгляду цієї проблеми.

Так, в Доктрині інформаційної безпеки РФ закріплюється не перелік національних інтересів людини, суспільства та держави в інформаційній сфері, а здійснюється виокремлення чотирьох основних складових національних інтересів Російської Федерації в інформаційній сфері.

Перша складова національних інтересів РФ в інформаційній сфері полягає у дотриманні конституційних прав і свобод людини та громадянина в галузі одержання інформації й користування нею, забезпеченні духовного відновлення Росії, збереження й зміцнення моральних цінностей суспільства, традицій патріотизму, гуманізму, культурного й наукового потенціалу.

Друга - в інформаційному забезпеченні державної політики РФ, доведенні до російських громадян та міжнародної громадськості достовірної інформації про державну політику РФ, її офіційної позиції щодо соціально значимих подій у житті держави та міжнародного життя, із забезпеченням доступу громадян до відкритих державних інформаційних ресурсів.

Третя - у розвитку сучасних інформаційних технологій, вітчизняної індустрії інформації, у тому числі індустрії засобів інформатизації, телекомунікації та зв'язку, забезпеченні потреб внутрішнього ринку її продукцією та вихід цієї продукції на світовий ринок, а також забезпеченні накопичення, зберігання та ефективного використання вітчизняних інформаційних ресурсів.

Четверта - у захисті інформаційних ресурсів від технічних розвідок, несанкціонованого доступу, забезпеченні безпеки інформаційних і телекомунікаційних систем.

Далі російським законодавцем затверджується ряд дій, які забезпечать реалізацію кожної групи національних інтересів в інформаційній сфері.