РОЗДІЛ 7.ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ У СФЕРІ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

Вступ

Забезпечення інформаційної безпеки охоплює три аспекти:

1) інформаційно-технічну безпеку - управління потенційними чи реальними загрозами з метою захисту комп'ютерних, телекомунікаційних технологій та інших технологій зв'язку;

2) інформаційно-психологічну безпеку - управління реальними чи потенційними загрозами, що можуть завдати шкоди психіці людини, суспільства;

3) інформаційну безпеку у сфері прав і свобод людини - управління реальними чи потенційними загрозами з метою забезпечення права на інформацію.

Тому актуальним, з огляду на акцент дослідження, - євроінтеграційний поступ України - є аналіз інформаційної безпеки у сфері прав і свобод людини.

1. Поняття права на інформацію

2. Види інформаційних прав і свобод і їх зв'язок з іншими правами та свободами людини та громадянина

Крім загального визначення права людини на інформацію в ст. 34 Конституції, є ряд інших інформаційних прав і свобод, що закріплюються конституційними нормами.

1. Свобода особистого і сімейного життя (ст. 32: "...не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини");

2. Таємниця листування, телефонних переговорів, телеграфної й іншої кореспонденції (ст. 31: "...винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо");

3. Право громадянина не зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя, шляхом збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах та організаціях із відомостями про себе (ст. 32: це відноситься до відомостей, що "не є державною або іншою захищеною законом таємницею");

4. Право громадянина направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися в органи державної влади, органи місцевого самоврядування та до посадових і службових осіб цих органів (ст. 40);

5. Право кожного громадянина на сприятливе навколишнє середовище, достовірну інформацію про її стан (ст. 50: "...така інформація ніким не може бути засекречена");

6. Право кожного на свободу творчості і право доступу до культурних цінностей (ст. 54: результати інтелектуальної, творчої діяльності громадянина "ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом");

7. Право кожного громадянина на одержання кваліфікованої правової допомоги (ст. 59: "...у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно").

Деякі конституційні положення, також мають відношення до інформаційних прав і свобод.

Так, за статтями 21, 24 усі люди є вільні і рівні у своєму праві на інформацію, яке є невідчужуваним та непорушним і не залежить від раси, кольору шкіри, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження тощо.

Без отримання необхідної інформації, вільного її використання людина не змогла б розвивати свою особистість (ст. 23).