РОЗДІЛ 2. НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ

Естетичний ідеал - історично найбільш повна і гармонійна єдність суб'єкта і об'єкта, окремого представника української нації в цілому і природи, яке знаходить вираз у вільному і універсальному розвиткові людських творчих сил як самоціль. Естетичний ідеал слугує критерієм оцінки прекрасного у житті та мистецтві. Естетичним ідеалом української нації можна вважати всебічний, цілісний і гармонійний розвиток творчих сил кожної людини, яке уміщує в себе духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість української нації.

Отже, національний ідеал української нації можна визначити як ідейну основу, найбільш загальні уявлення української нації відповідно до об'єктивних тенденцій реальної дійсності про її соціально-економічний і духовний розвиток, гармонійна єдність суб'єкта і об'єкта, окремого представника і української нації в цілому та природи, які знаходить вираз у вільному і універсальному розвиткові нації і становлять собою кінцеву мету її прагнень і діяльності.

Національний ідеал не слід ототожнювати із національними інтересами, хоча останні є засобом досягнення першого. Головним критерієм вірності обраного національного ідеалу є його відповідність об'єктивним реаліям сучасної дійсності. І хоча при конструюванні національного ідеалу не можна відкидати історичне минуле, головним орієнтиром має бути сьогодення і майбуття. Інакше кажучи, кінцева мета нації - досягнення національного ідеалу, і на цьому шляху вона має вирішувати конкретні завдання, якими є національні інтереси.

Зазначимо, що зміст національного ідеалу визначається не лише економічними і соціальними, а й релігійними інтересами, моральними нормами, ідеями гуманізму, патріотизму та іншими ідеологічними побудовами. У даному контексті можна резюмувати, що без альтернативний національний ідеал України - це соборність, рівність і незалежність.

Розгляд змісту національного ідеалу дозволяє більш повно усвідомити необхідність у формуванні стратегічних національних інтересів. Ураховуючи викладене, зауважу, що загроза стратегічним інтересам означає загрозу життєво важливим інтересам нації. Дані інтереси мають бути визначені та закріплені відповідним чином у стратегіях, доктринах, концепціях, програмах. Причому стратегічні інтереси визначають життєво важливі інтереси. Опосередкування останніх першими відбувається через те, що пріоритетність тих чи інших національних інтересів, віднесення їх до категорії життєво важливих має динамічний характер і обумовлене передусім тим, які конкретно завдання стоять перед українською нацією на певно визначеному історичному етапі розвитку.

Стратегічні національні інтереси закладають фундамент до стратегії управління системою національної безпеки, визначають головні цілі та напрями управлінської діяльності. Стратегічні національні інтереси посідають найвищий щабель ієрархії системи національних інтересів.

Тактичні національні інтереси - це конкретизовані стратегічні національні інтереси, які потребують впровадження у короткотерміновий період, вони є засобом впровадження стратегічних національних інтересів у життя. їх реалізація здійснюється для досягнення безпосередньої мети, вирішення найближчих завдань. На відміну від стратегічних національних інтересів, тактичні національні інтереси значно конкретніше, у той же час більш гнучкі, допускають варіативність у межах стратегічних національних інтересів. Тактичні національні інтереси формують механізм черговості національних інтересів, їх ранжування за ступенем важливості (тобто визначення, який з національних інтересів є пріоритетним) і черговості (бажаній послідовності їх реалізації з урахуванням реальних можливостей і характеру їх взаємозв'язку). Даний процес має ґрунтуватися на таких постулатах, як: єдина цілісна українська нація і самостійна, незалежна, соборна держава. Отже реалізація тактичних національних інтересів відбувається в межах стратегічних національних інтересів і спрямована на забезпечення останніх. У найбільш загальному плані тактичні національні інтереси співвідносяться із важливими національними інтересами.

Оперативні національні інтереси - це така сукупність національних інтересів, реалізація у життя яких дозволяє негайно впливати на конкретні відхилення від досягнення тактичних і стратегічних національних інтересів. У найбільш загальному плані вони співвідносяться із такою категорією, як інші національні інтереси.

Одним з чинників існування національних інтересів є просторовий, відповідно до якого національні інтереси не слід ототожнювати лише з тією територією, де розташована країна. Категорія "національні інтереси" має динамічний характер ще й тому, що саме націобезпекознавство, в контексті якого ми і розглядаємо поняття "національних інтересів", становить собою систему знань про забезпечення динамічної стабільності системи національної безпеки. Через це виникає необхідність у введенні щодо системи категорійно-понятійного апарату нашої теорії спеціального терміну, який би характеризував динамічність національних інтересів, їх просторову визначеність - "сфера національних інтересів".

За ступенем пріоритетності

За ступенем пріоритетності можна виділити:

пріоритетні національні інтереси - такі національні інтереси, які мають пріоритет на тому чи іншому етапі історичного розвитку країни, обумовлені об'єктивними потребами соціуму і його прогресивному розвитку і вимагають першочергових заходів щодо їх реалізації;

потенційно пріоритетні національні інтереси - такі національні інтереси, які за певних умов можуть стати пріоритетними. При чому виокремлення тих чи інших інтересів до даної категорії обумовлено результатами моніторингових досліджень, за допомогою яких виявляють динаміку розвитку процесів у сфері національної, і з огляду на це формують модельний ряд пріоритетних національних інтересів. Таким чином, національні інтереси, які не є пріоритетними, але перебувають в модельному ряді пріоритетних, і є потенційно пріоритетними національними інтересами;

звичайні національні інтереси - інші національні інтереси, які не входять до пріоритетних та потенційно пріоритетних національних інтересів.

Отже, з урахуванням наведеного, на сучасному етапі розвитку України у найбільш загальному плані можна виділити наступні національні інтереси:

- внутрішня стабільність, яка характеризується стійкістю державних інститутів і збалансованістю інтересів усіх соціальних груп населення;

- захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України;

- становлення України як правової держави, що захищає усіма законними важелями національні інтереси у будь-якій точці Земної кулі;

- економічне процвітання, задоволення матеріальних потреб населення, здатність до ефективного господарського розвитку: лише сильна в економічному плані держава може бути здатна до забезпечення власної національної безпеки, а також відігравати роль регіонального лідера;

- забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя по всій території України, гарантування вільного розвитку, використання і захисту інших мов національних меншин України;