Розділ «ЧАСТИНА III. ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ»

Кейнсіанська модель рівноваги: розширений варіант

Роль держави у стимулюванні сукупного попиту за рахунок власних витрат і регулювання чистого експорту

Важливим чинником у зростанні сукупного попиту і реального національного доходу, підтриманні динамічної рівноваги економіки є чистий експорт (Хп), тоді АБ = С + Іп+ Є + Хп(див. графік 57).

Із зростанням сукупного попиту під регулюючим впливом держави зростають рівноважний ЧНП (від У1 до У4) і зайнятість, а точка економічної рівноваги пересувається по бісектрисі (графіку сукупної пропозиції). Виникає можливість постійного підтримування економічної рівноваги спільним впливом об’єктивного ринкового механізму і свідомого державного регулювання.

Сучасні схеми економічного кругообігу

Економічний кругообіг у закритій економіці

Кругообіг доходу, ресурсів і продукту за участю державного сектору

Макроекономічна рівновага товарного і грошового ринку

Кейнсіанська перевага ліквідності

У відповідності з простим варіантом теорії величина норми процента встановлюється при рівності попиту і пропозиції на грошовому ринку. Але попит і пропозицію грошей не можна розглядати відірвано від усього ринку капіталу - грошей, цінних паперів і засобів інвестицій. За законом Л. Вальраса, потік усіх операцій на ринку капіталу в кожний період повинен балансуватися: (Попит на наявні гроші) + (Попит на цінні папери) + (Інвестиції) = (Пропозиція грошей) + (Пропозиція цінних паперів) + (Заощадження). Тому норма процента являє собою не єдину норму, а комплекс норм.

Якщо відома норма - процент доходу від цінних паперів, наприклад від облігації (постійний процент і), то ціна такого паперу Р = I / і, де I - щорічний дохід, який приносить облігація. Норма процента і по такому цінному паперу визначається її попитом і пропозицією за даного загального стану ринку капіталу. Остання не відповідає нормі процента, яка вирівнює попит і пропозицію грошей. Якщо у тотожності при певній нормі процента заощадження не дорівнюють інвестиціям, то надлишок попиту на гроші не відповідає надлишку пропозиції облігацій і ніяка зміна норми процента не призведе до одночасного зникнення цих надлишків.

У випадку рівності заощаджень та інвестицій тотожність має вигляд: надлишковий попит на гроші = надлишковій пропозиції цінних паперів. Тоді норма процента, зрівноважуючи попит і пропозиції цінних паперів, виконує ту ж функцію стосовно і грошей. Таким чином, використання шкали переваги ліквідності при визначенні норми процента зрівноважуванням попиту і пропозиції грошей виправдане при дотриманні ряду умов і в першу чергу рівності очікуваних заощаджень і капіталовкладень.

Умови: Y - C (Y ) = I (і), Л(і) = M " T (Y), де [У - C(Y)] - заощадження - є функцією доходу Y, I(і) - інвестиції - є функцією процента і, M - попит на гроші - включає Л(і) - попит на грошову готівку, залежну від процента і, T(Y) - попит для оплати угод, залежний від випуску продукції, визначає Y та і у стані рівноваги.

Попит на гроші

Перевага ліквідності. Рівноважний рівень процента

Д. Рікардо і К. Маркс вважали норму процента змінною величиною, похідною від прибутку, яка залежить від співвідношення між пропозицією реального заощадження і попитом на нього. До такого висновку приходили і економісти наступного періоду, включаючи А. Маршалла. На графіку (див. рис. 60) відображена така залежність. На осі абсцис показана кількість грошей (реальна) М, на осі ординат і - рівноважний рівень процента.

З розвитком ринку цінних паперів і банківської системи, з концентрацією грошових ресурсів, з перетворенням підприємств в акціонерні товариства тощо - класична теорія процента стає недостатньою. В нових умовах процентна ставка - незалежна змінна, яка впливає на поведінку економічних агентів. "Попит на гроші" визначається як кількість платіжних засобів, які економічні агенти утримують у ліквідній формі. Попит є функцією доходу, але на нього значний вплив здійснює зміна процентної ставки. Перетворення грошей у цінні папери залежить від процента, який вони приносять. Якщо процентна ставка низька, то нема необхідності міняти гроші на цінні папери. Тому процент впливає на "перевагу ліквідності", чи грошовий попит.

Якщо абстрагуватися від рівня доходу (його можна розглядати як величину постійну), то М = Ь(г), де М - попит на гроші, Ь - "ліквідність", і - норма процента. За умов вкрай низького процента попит на гроші стає майже необмеженим і створюється становище, яке отримало назву "пастка ліквідності". Попит на гроші стає надзвичайно еластичним.

В сучасних умовах пропозиція і попит на гроші висококонцентровані та легко піддаються регулюванню. Один із важелів такого регулювання - направлена зміна рівня процента.

Норма процента та інвестиції