Тут мається на увазі, що частина продукту І підрозділу (4000 С) і ІІ підрозділу (500У + 500т) реалізується всередині кожного підрозділу і на схемі цей рух не відображений. Дана схема дає наочне уявлення про основні пропорції простого відтворення. їх є три.
1) І (V + т) = ІІС,
Тобто чистий продукт І підрозділу (V + т) повинен дорівнювати фонду заміщення ІІ підрозділу (С).
2) І (С + V + т) = І С + ІІС,
тобто засоби виробництва, які створюються у І підрозділі, повинні вироблятися у такому обсязі, щоб відновити матеріальні витрати в обох підрозділах (вартість продукту І підрозділу повинна дорівнювати вартості фонду заміщення обох підрозділів). 3) ІІ (С + V + т) = І (V + т) + ІІ (V + т),
тобто предмети споживання, що створюються у ІІ підрозділі, повинні вироблятися у такому обсязі, щоб задовольнити особисті потреби усіх учасників виробництва (вартість продукту ІІ підрозділу дорівнює вартості чистого продукту суспільства).
На схемі 4 зображено економічний кругообіг при розширеному відтворенні (за К. Марксом).
Із схеми видно, що частина додаткового продукту (тк) обох підрозділів йде на розширення виробництва. У І підрозділі - 500 одиниць т, з яких 400 (тс) йде на розширення фонду заміщення, а 100 (ту) - на задоволення потреб додаткових працівників. У ІІ підрозділі - це 150 т, з яких 100 (тс) спрямовується на приріст фонду заміщення, а 50 (ту) - на розширення робочої сили. При цьому 500 одиниць додаткового продукту І підрозділу і 600 - другого споживаються як особистий доход (т1).
Пропорції розширеного відтворення будуть такими:
1) І (V + ту + ті) = II (С + тс);
2) І (С + тс)+ ІІ (С+ тс)= І (С + V + т);
3) І (V + ту + ті) + ІІ (V + ту + ті) = ІІ (С + V + т).
Для того щоб склалися такі пропорції, необхідне виконання певних умов реалізації суспільного продукту. Схема показує, які ці умови:
1) І (V + т) > ІІ С;
2) І (С + V + т) > І С + ІІ С;
3) І (V + т) + ІІ (V + т) > ІІ (С + V + т).
Хоча марксистські схеми досить абстрактні, але вони показують основні умови, які необхідні для нормального відтворення. В реальній дійсності макроекономічні пропорції постійно порушуються, мають місце різні диспропорції і суперечності.
В марксистській моделі не враховано зовнішній ринок, грошовий обіг. Крім того, не виділяються суб’єкти економічної системи (виробники і споживачі), що й робить дану модель занадто відстороненою від реального життя, чисто теоретичною, абстрактною.
Валовий національний продукт. Національний дохід
Валовий національний продукт (ВНП) - це ринкова вартість життєвих благ, які створені ресурсами даної нації як на території своєї країни, так і за рубежем. ВНП - додаткова вартість, створена національним капіталом. Валовий внутрішній продукт ВВП - це сума додаткової вартості, створеної протягом року на її території, незалежно від національної належності фірм. Якщо від ВВП відрахувати додаткову вартість створену іноземними фірмами на території даної країни, і додати додаткову вартість створену вітчизняними фірмами за кордоном, то одержимо ВНП. Таким чином, ВВП більш точний і визначний ніж ВНП, адже інколи непросто визначити національну належність додаткової вартості особливо транснаціональних фірм.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА III. ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ“ на сторінці 11. Приємного читання.