Розділ III. Макроекономіка

П - обсяг продукту (ВВП чи ВНП);

Р - кількість праці (кількість зайнятих у виробництві продукту);

Ф - основні виробничі фонди; М - предмети праці.

Отже, показник трудомісткості продукту протилежний показнику продуктивності праці, показник фондомісткості - показнику фондовіддачі, показник матеріаломісткості - показнику матеріа-ловіддачі. Основними показниками є продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача.

Економічну ефективність необхідно розглядати як раціональне і продуктивне використання усіх виробничих ресурсів (матеріально-речового і особистого факторів), а не лише якогось одного з них. Серед чинників (факторів), що підвищують рівень економічної ефективності, слід виділити такі:

- підвищення технічного рівня виробництва, впровадження у нього досягнень науково-технічного прогресу;

- зростання рівня організації виробництва шляхом поглиблення його спеціалізації, кооперації і концентрації;

- удосконалення рівня управління виробництвом, організації та оплати праці;

- поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей (економічного потенціалу суспільства);

- скорочення строків введення в дію нових виробництв, будівництва виробничих об’єктів;

- зниження трудо-, фондо- і матеріаломісткості виробництва; зростання продуктивності праці, фондо- і матеріаловіддачі;

- структурна перебудова економіки;

- раціональне використання і відтворення природних ресурсів;

- застосування більш ефективних економічних механізмів (зокрема перехід до ринкових форм господарювання) тощо.

Оскільки кінцевою метою суспільного виробництва є задоволення потреб окремого індивіда, трудових колективів, соціальних верств тощо і сукупних потреб суспільства, то ефективність суспільного виробництва слід розглядати як соціально-економічну ефективність.

При визначенні соціально-економічної ефективності враховуються додаткові показники: виробництво суспільного продукту (ВВП, ВНП чи національного доходу) на душу населення, відповідність реального споживання науково обґрунтованим нормам, рівень задоволення платоспроможного попиту населення тощо, а також такі соціальні характеристики як середня тривалість життя, рівень освіченості, кількість вільного часу тощо. Усі вони характеризують добробут населення країни, що є вищим критерієм (критерій - ознака, на підставі якої здійснюється оцінка якогось явища) макроекономічної ефективності.

Мікроекономічна ефективність (на рівні підприємства) своїм показником має рентабельність виробництва (співвідношення прибутку і витрат, тобто норма прибутку), яка розглядалася у главі "Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність".