Розділ «Тема 15. Відтворення і циклічність суспільного виробництва»

Економічний цикл - це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється (рис. 15.7).

У класичному економічному циклі досить чітко виділяються чотири альтернативних фази, які послідовно повторюються одна за одною: криза, депресія (застій), пожвавлення та піднесення

Криза - головна фаза циклу. Її функція полягає у встановленні порушеної рівноваги між основними пропорціями економіки. Криза завершує попередній цикл і є початком наступного. Негативні процеси, які відбуваються на цій фазі - це реакція об'єктивного ринкового механізму на порушення між попитом та пропозицією, виробництвом та споживанням, інвестиціями та заощадженнями тощо, тобто на порушення макроекономічних пропорцій.

Депресія - фаза циклу, яка проявляється у стагнації виробництва. Проте вже на цій фазі поступово зростає сукупний попит і готуються умови для пожвавлення ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності.

Пожвавлення розпочинається з невеликого зростання обсягів виробництва, заміни старої техніки і технології на нові більш прогресивні. Це створює передумови для наростання сукупного попиту на нові інвестиції, тому на цій фазі відбувається масове оновлення основного капіталу, що дає поштовх до зростання виробництва до рівня докризового періоду.

Піднесення - фаза циклу, коли виробництво перевищує рівень попереднього циклу і зростає високими темпами. Розпочинається справжній економічний бум, що готує підґрунття для наступної кризи.

Економічні цикли суттєво відрізняються один від одного за тривалістю і амплітудою коливань.

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі, середні та довгі.

Короткі цикли (тривалість 3-5 років) називають циклами Джозефа Китчина. Вони зумовлюються динамікою величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах. Інші економісти (У. Мітчелл) пояснювали причину малих циклів змінами у сфері грошового обігу, а також коливанням запасів золота в скарбниці держави. Іншими словами, короткі цикли пов'язані з порушенням і встановленням рівноваги на споживчому ринку.

Середні цикли (тривалість 7-11 років) пов'язані з фізичним оновленням основних засобів виробництва (основного капіталу). До середніх циклів відносять і так звані будівельні цикли С. Кузнеца (20 років), рушійними силами яких називають зрушення у відтворювальній структурі виробництва. Економісти середні цикли називають промисловими (економічними) циклами.

Довгі хвилі (великі цикли) (40-60 років) пов'язані зі зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури. На думку Кондратьєва, в основі теорії "довгих хвиль" лежить ідея існування трьох видів економічної рівноваги.

Рівновага 1-го порядку - рівновага між звичайним попитом та пропозицією. Її порушення породжують короткочасні коливання.

Рівновага 2-го порядку пов'язана з інвестиціями в основний капітал. Порушення цієї рівноваги викликає середні циклічні коливання.

Рівновага 3-го порядку пов'язана із співвідношенням між технічними нововведеннями у виробництво і рештою факторів виробництва, які визначають даний технологічний спосіб виробництва. Тривалість "довгих хвиль", на думку російського вченого, становить 57 років. Характерними закономірностями "великих циклів" М.Д. Кондратьєв називає:

o на початку "хвилі підвищення" відбуваються глибокі якісні зміни в економічному житті суспільства;

o на "підвищувальній хвилі" суспільству загрожує найбільша кількість соціальних потрясінь;

o "знижувальні хвилі" характеризуються застоєм сільського господарства. Пізніше, в кінці 30-х років, теорію "довгих хвиль" Кондратьєва розвинув австрійський економіст Шумпетер. Головною причиною "великих циклічних коливань" Шумпетер вважав хвилеподібну динаміку змін у техніці та технологіях.

Сучасні економічні цикли суттєво відрізняються від циклів, які були характерними для ХІХ ст. У ХХ ст. Економічний цикл модифікується. Характерними рисами сучасного економічного циклу є:

o зміна чотирифазної моделі циклу на двофазну (рецесія включає кризу і депресію, а піднесення - пожвавлення і бум);

o повні цикли (відстань між піком та дном) суттєво відрізняються між собою за тривалістю;