Розділ «Тема 11. Підприємство та підприємництво в сучасній економічній системі»

У США термін "компанія" вживається здебільшого щодо некомерційних організацій.

Для комерційних фірм, діючих на принципі обмеженої відповідальності її власників у США та інших країнах існує поняття "корпорація (corporation).

Як свідчить Британська енциклопедія, термін "корпорація " може бути застосований і до інших юридичних осіб, зокрема до урядових установ, навчальних закладів, трудових союзів.

Переваги корпорації:

- власники капіталу, інвестуючи свої гроші у справу підприємств, безпосередньо не беруть участі в його діяльності. Вони несуть обмежену відповідальність за борги фірми, що само по собі є стимулом до інвестування коштів у ризиковану, але потенційно прибуткову або необхідну для суспільства справу;

- простота здійснення операції;

- у певних випадках є і податкові переваги.

Проте корпорація не позбавлена і недоліків:

- організувати корпорацію дуже складно і дорого;

- корпорація відкритого типу відмовляється від своїх прав на комерційну таємницю;

- спеціальне оподаткування.

Як стверджують науковці, в країнах Заходу широкого розвитку набули і спеціальні форми організації бізнесу:

- S-корпорації (США) - корпорації для малого бізнесу. На відміну від звичайної корпорації, прибутки якої оподатковуються корпоративним й індивідуальним прибутковими податками, S-корпорація платить податок як одноособове володіння. Для одержання статусу S-корпорації фірма повинна мати не більше 35 акціонерів і не може володіти більше ніж 80% акцій іншої корпорації;

- безприбуткові корпорації - діють не заради прибутку, їх цілі - освітні, добродійні, соціальні, релігійні;

- державні корпорації - створюються для надання послуг, які приватний бізнес не може і не хоче надавати (поштова служба, федеральна страхова ощадна корпорація);

- кооперативні - об'єднання створені для виконання конкретних функцій (житлові, споживчі, виробничі);

- венчурні підприємства і малі підприємства з високим ступенем ризику, що спеціалізуються на розробці нових ідей та втіленні їх у нові технології, а також забезпечують зв'язок між фундаментальними дослідженнями і масовим виробництвом;

- франчайзи - ліцензії, що дають права приватній компанії функціонувати як ланці великого торгового ланцюга. За цією схемою на Заході організовано багато мотелів, магазинів, контор з продажу нерухомості. Вигода тут обопільна. Продавець франчайза - велике підприємство - домагається розширення своєї справи за незначного вкладення капіталу, може з мінімальним ризиком випробовувати, як реалізується партія нових товарів і т. п.

Покупець франчайза, що вклав у справу свої кошти, є скоріше власником підприємства, ніж найманим працівником, і відчуває значну фінансову підтримку, допомогу в навчанні, організації та управлінні бізнесу, може розширити свій оборот за рахунок використання репутації материнського підприємства, його торгової марки. Порівняно з одноосібним власником самостійність управління фірмою тут дещо нижча, але податкові переваги перекривають цей недолік. Такі форми організації бізнесу все більше поширюються. Але хоч кількість одноосібних володінь утроє перевищує кількість фірм інших типів, проте на корпорації у структурі бізнесу припадає майже 90% від загального обороту.

Останнім часом в економічній теорії та практиці ввійшов у вжиток новий термін, що характеризує особливе явище, - малі підприємства (фірми). Вони організовані у формі одноосібного володіння або партнерства (товариства), а не корпорації.