TextBook Економічні (тобто до правові) умови виникнення власності базуються на обмеженості ресурсів та господарській доцільності їх виокремлення (уособлення) в коло власного приватного (відчуженого від інших) користування.
Власність виражає об'єктивні та суб'єктивні відносини між людьми з приводу привласнення обмежених ресурсів. Ці відносини люди починають свідомо відтворювати в найзручніших для них правилах привласнення, які поступово перетворюються на набір прав з використання ресурсів.
Права власності дозволяють виключити інших суб'єктів від користування обмеженими ресурсами та вільно і самостійно розпоряджатися ними. У той же час права власності визначають залежність власника від інших людей, які, з одного боку, повинні дотримуватися недоторканості їхньої власності, а з другого - спільно допомагати захищати власність від небажаних дій.
У загальному розумінні права власності тлумачаться як санкціоновані (суспільством або державою) поведінкові відносини між людьми, що виникають у зв'язку з необхідністю використання благ.
Права власності забезпечують обрання способів використання економічного блага і можливість контролювати їх розподіл шляхом співвіднесення витрат та вигод при їх привласненні.
Як суспільний інститут права власності - це правила поведінки, яких кожний суб'єкт повинен дотримуватися у своєму ставленні до інших суб'єктів, що призводить до впорядкування їх взаємовідносин.
Для кожного окремого суб'єкта права власності виражають сукупність повноважень, що дозволяють ті чи інші методи використання конкретних благ на основі зіставлення індивідуальних вигод та втрат.
Теорія прав власності базується на певних фундаментальних положеннях (рис.1.1).
Рис. 1.1. Фундаментальні положення теорії прав власності [2, с.11]
Розуміння прав власності спирається на історію двох основних правових систем: європейсько-континентальної та англосаксонської (англійської), які характеризуються протилежним тлумаченням їх суттєвої природи.
В європейсько-континентальній системі пануючою стала ідея "абсолютного" та нерозподіленого права власності.
Англійська правова традиція розуміє право власності як об'єднання та комбінування різних повноважень, що можуть бути розпорошені між різними суб'єктами [3, с. 95]. Англосаксонська правова традиція розглядає право власності як сукупність "пучок" (набір) прав, які розподілені в неоднакових пропорціях між різними особами.
Існують різні підходи до визначення пучка повноважень. Деякі автори складають перелік повноважень із таких часткових елементів: використання ресурсу, споживання, виснажування, руйнування, поліпшення, розроблення, перетворення, продажу, дарування, заповіту, застави, орендування [4, с.125].
На сьогодні класичний набір правомочностей складається з 11 елементів (А. Оноре), наявність хоча б одного з них у руках людини робить її власником (див. табл.)
Таблиця. Система прав власності за А. Оноре
| Назва | Сутність |
| Право володіння | Право фізичного контролю над об'єктом власності і намір здійснювати контроль, в тому числі за допомогою представника власника |
| Право користування | Право на особисте використання речі |
| Право управління | Право вирішувати порядок використання речі |
| Право на дохід | Право володіння результатами від використання об'єктів власності |
| Право на "капітальну вартість" речі | Право на відчуження, споживання, зміну чи знищення речі |
| Право на безпеку, або імунітет від експропріації | Право на захист від експропріації об'єктів власності та від шкоди, якої може завдати зовнішнє середовище |
| Право на передачу речі спадкоємцям | Після смерті дана річ перестає бути цінною для її володаря, проте інтерес до неї як активу зберігається для інших, тобто дана правомірність може бути цінною для того, хто є заповідачем |
| Безстроковість Право на необмежене володіння правомочністю в часі | |
| Право на заборону шкідливого використання | По суті це "негативне" право, яке не дозволяє використовувати річ так, щоб це було пов'язане з шкодою, що наноситься майну інших агентів |
| Право на відповідальність у вигляді стягнення | Можливість вилучення блага на сплату боргу |
| Право на залишок | Обов'язковість повернення переданих кому-небудь правомочностей |
Примітки
1. Гриценко O.A. Економічна теорія прав власності / О.А.Гриценко // Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". - 2011. - №4(7). - С.93-103. У витоках теорії прав власності стояли відомі американські вчені Р. Коуз та А. Алчиян. У подальшому свій внесок у розроблення цієї теорії здійснили І. Барцель, Г. Демсец, Г. Калабрезі, Д. Норт, Р.Познер, Р. Капелюшников.
2.Капелюшников Р. И. Экономическая теория прав собственности (методология, основные понятия, круг проблем) / Р. И. Капелюшников - М. : ИМЭМОД990. - 86 с.
3. Розмежування між різними історичними школами у тлумаченні поняття власності належить до періоду буржуазних революцій та специфічних умов їх здійснення.
У країнах континентальної Європи буржуазні революції потребували більш чіткого та жорсткого визначення прав приватної власності як необмеженого та неподільного, що відобразило тенденцію до концентрації прав власності в руках одного володаря. А всі випадки розосереджування сприймалися як пережитки феодалізму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія права» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ПРАВА: СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК, МЕТОДОЛІЯ, ПРЕДМЕТНИЙ ПРОСТІР“ на сторінці 16. Приємного читання.