Сьогодні соціально-профілактична робота ґрунтується на таких основних принципах:
• 1) довга тривалість та безперервність;
• 2) послідовність;
• 3) адресність;
• 4) своєчасність профілактичного впливу;
• б) доступність форм профілактичної роботи для різних цільових груп.
Соціальна профілактика виступає одночасно як процес і результат соціально-педагогічної діяльності, оскільки методи профілактики передусім спрямовані на викорінення джерел стресових ситуацій, асоціальної поведінки, різноманітних проблем як у самої особистості, так і в соціальному середовищі. Вони також створюють умови для набуття людиною необхідного досвіду реагування у кризовій ситуації власного життя на поведінку інших людей.
Реалізація реабілітаційного, профілактичного та інших напрямів соціально-педагогічної діяльності здійснюється в межах соціального обслуговування. Це вид соціальної діяльності державних та недержавних органів, спрямований на забезпечення матеріальних, оздоровчих, освітніх, естетичних та інших потреб особистості. Соціальне обслуговування здійснюється за принципами адресності, доступності, добровільності, гуманності, пріоритетності надання соціальних послуг неповнолітнім, що знаходяться у важкій життєвій ситуації, конфіденційності. Реалізується у формі соціальної допомоги та соціальних послуг.
Соціальна допомога — вид соціальної діяльності, спрямований на підтримку осіб і соціальних груп, що знаходяться у кризовій ситуації. Розрізняють такі види соціальної допомоги:
• матеріальна допомога (матеріальне забезпечення у разі тимчасової або постійної непрацездатності, безкоштовне забезпечення одягом, продуктами харчування й іншими речами, окремі виплати в системі соціального забезпечення);
• медико-соціальна допомога (реалізація різних форм медичного обслуговування, гарантована державою; благодійна діяльність недержавних органів, допомога, спрямована на реабілітацію інвалідів);
• психолого-педагогічна допомога (коригування, виправлення психологічних вад, виявлення та зміна поведінкових та діяльнісних моделей особистості, вироблення навичок самодопомоги).
Соціальні послуги — комплекс дій державних, громадських організацій, спрямованих на забезпечення та покращення умов життєдіяльності особистості або окремих груп. За тривалістю дії соціальні послуги поділяються:
• на постійні (всі види соціального страхування; послуги, гарантовані діяльністю соціальних служб, спрямовані на вирішення соціальних, правових, культурних, психологічних та інших проблем);
• тимчасові (пов'язані з необхідністю задоволення особистості в отриманні інформації, консультації, організації дозвілля особистості у певний проміжок її життєдіяльності).
Залежно від особистості клієнта, місця надання послуг та їх виду соціальні послуги бувають безкоштовні та платні.
Рівень розвитку соціальних послуг у державі є показником спрямованості її соціальної політики та індикатором вирішення соціальних проблем.
Тезаурус соціальної педагогіки не залишається незмінним. Він постійно збагачується як у змістовому так і категоріальному аспектах, що детермінуються динамікою соціально-педагогічних явищ у суспільстві.
Якості особистості визначаються як стійкі численні внутрішні утворення, що характеризуються певною системою знань, умінь, навичок, ідей, поглядів, переконань, соціальних і психічних властивостей.
Формування якостей особистості відбувається на основі теоретико-практичного підходу, тобто від усвідомлення теорії до виконання практичних дій, та інтуїтивного, емпіричного підходу, тобто від практичних ситуацій до їх теоретичних узагальнень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна педагогіка» автора Богданова І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціальна ситуація.“ на сторінці 3. Приємного читання.
