• 2. Затримка психічного розвитку . Причиною є мозаїчне (нефіксоване та неглибоке) поранення мозку. У результаті – тимчасова фіксація на більш ранніх етапах психологічного розвитку, недостатність розвитку мислення, погіршення пам'яті, уваги. Цей дефект компенсується спеціальним навчанням. У 11-15 років долається затримка і підліток досягає норми.
• 3. Ушкоджений психічний розвиток (зокрема, органічна деменція). Спочатку розвиток відбувається нормально, а згодом, коли всі структури мозку сформувалися, через спадкове захворювання, інфекції чи травми ЦНС проявляються окремі пошкодження: інертність мислення (млявість, бездіяльність, нерухомість), його нецілеспрямованість, непрактичність.
• 4. Викривлений психічний розвиток (зокрема, аутизм) – складний випадок, для якого характерні й психічний недорозвиток, і пошкодження психічного розвитку.
• 5. Дисгармонійний психічний розвиток (зокрема, психопатія) проявляється тоді, коли в одному показникові психічного розвитку відбувається прискорення, а в іншому – сповільнення (наприклад, інтелект та емоції), або у дітей – вундеркіндів, у яких соціальний розвиток явно відстає від інтелектуального.
• 6. Дефіцитарний розвиток – порушення зору, слуху, мовлення, опорно-рухової системи. До прикладу, у нечуючої від народження дитини (первинна вада, пов'язана з порушенням слухового аналізатора) мовлення не розвивається природним шляхом (вторинне порушення) і потребує спеціально організованого навчання.
Отже, критерієм психічного дизонтогенезу є вада (дефект) – органічне ураження мозку, спричинене генетичними (хромосомними змінами, генними мутаціями) і негенетичними (інфекціями, інтоксикаціями, травмами нервової системи тощо) чинниками (див.: табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Психічний дизонтогенез (за В.В. Лебединським)
| Ранні ураження лобових часток мозку | Недорозвинення | Олігофренія | Стійке і глибоке зниження продуктивності пізнавальної діяльності |
| Ураження сформованих мозкових систем | Уражений розвиток | Органічна деменція | Важкі розлади емоцій, волі, пізнавальної діяльності |
| Ураження аналізаторів | Дефіцитарний розвиток | Сліпоглухонімота | Явище компенсації, комплекс неповноцінності |
| Успадковані ураження організму | Спотворений розвиток | Дитячий аутизм | Неадекватні узагальнення, порушення довільності, неадекватна самосвідомість |
| Успадковані та набуті ураження організму | Дисгармонійний розвиток | Психопатія | Аномальні властивості темпераменту і характеру, неадекватний рівень домагань, явище декомпенсації |
Таким чином, на розвиток дитини з дефектом впливають наступні фактори:
• 1) вид (тип) порушень
• 2) вада (дефект), його рівень, якість та час виникнення;
• 3) умови оточуючого соціокультурна і психолого-педагогічна середовища.
Існують різні класифікації дітей з обмеженими можливостями здоров'я, однак єдиної класифікації порушень у розвитку не існує. Найбільш поширеною є класифікація, яку запропонували Б. Пузанова й В. Лапшина.
• 1. Діти з порушеннями слуху і зору:
• 2. Розумово відсталі діти і діти з затримкою психічного розвитку:
• 3. Діти з важкими порушеннями мовлення:
• 4. Діти з порушенням опорно-рухової системи (ДЦП).
• 5. Діти зі змішаним (складним) дефектом.
• 6. Діти з анормальним розвитком – психопатією, з патологією потягів.
Частіше, за наведені вище, у практиці використається класифікація:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток психіки дітей з обмеженими можливостями здоров'я“ на сторінці 2. Приємного читання.
