Тема 2. Особливості розвитку особистості

Основи інклюзивної педагогіки

Загальний розвиток людини відбувається за двома взаємопов'язаними напрямами: біологічному і соціальному. Успішний психічний розвиток людини відбувається завдяки розвитку біологічних задатків та властивостей людини, її функціонального дозрівання. Лише в соціальному середовищі виробляються у людини мова, навички поведінки, способи трудової діяльності, соціальні властивості і якості. Основними факторами розвитку виступають: спадковість, середовище, виховання, діяльність

Спадковість – відновлення у нащадків біологічної схожості з батьками.

Носіями спадковості є гени. Біологічна спадковість визначає ті риси людини, що відрізняють її від тваринного світу, тобто, спільні характеристики людського роду, а також визначає зовнішні і внутрішні відмінності однієї людини від іншої.

Людина успадковує передусім задатки типу нервової системи, на базі яких формуються тип темпераменту, деякі безумовні рефлекси, констатацію тіла, зовнішні ознаки (колір волосся, очей, шкіри), група крові, резус фактор. Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, в тому числі і патологічні, що викликають психічні розлади. Спадковий характер мають певні хвороби. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини.

Особливу роль у розвитку особистості відіграють задатки. Український психолог Г. Костюк вважав, що "дитина народжується з певними передумовами для подальшого психічного розвитку".

Задатки – вроджені анатомо-фізіологічні якості індивіда, природна передумова його розвитку.

Отже, кожна людська істота отримує від природи усе, аби стати людиною. Проте повноцінним членом суспільства стає лише за наявності певного середовища і під його впливом.

Середовище – комплекс зовнішніх явищ, які стихійно діють на людину і значною мірою впливають на її розвиток. Середовище, що оточує особистість можна умовно поділити на природне, соціальне.

Природне середовище (клімат, різноманітні природні умови і ресурси) впливає на спосіб життя людини та характер її трудової діяльності.

Соціальне середовище як сукупність суспільних умов, у яких людина живе і з якими постійно стикається, позначається на її розвитку найбільшою мірою. Чинники соціального середовища можна виділити три групи:

• мега- (планета, світ і космос);

• макро- (суспільство, держава,);

• мезо- (етнокультурні умови і тип поселення);

• мікро- (сім'я, дитсадок, школа, позашкільні заклади, релігійні організації, засоби масової інформації).

У середовищі людина соціалізується. Соціалізація – процес засвоює індивідом соціального досвіду, цінностей, норм, установок, властивих суспільству й соціальним групам, до яких він належить, процес інтеграції у суспільство.

Середовище, як відомо, переважно стихійно впливає на розвиток людини, керованим він стає у наслідок виховання і діяльності.

Виховання – процес цілеспрямованого формування особистості дитини.

Активний розвиток молодшого школяра відбувається у процесі пізнавальної діяльності.

Ефективність розвитку і формування особистості підвищується за умови, якщо вона стає не лише об'єктом, а й суб'єктом виховання.

Таким чином, загальними закономірностями психічного розвитку дитини є:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Особливості розвитку особистості“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Загальні засади інклюзивної педагогіки

  • Основні категорії інклюзивної педагогіки

  • Інклюзивна педагогіка в системі педагогічних наук

  • Міжпредметні зв'язки інклюзивної педагогіки

  • Тема 2. Особливості розвитку особистості
  • Поняття "норма" і "відхилення" у розвитку дитини

  • Розвиток психіки дітей з обмеженими можливостями здоров'я

  • Розвиток емоційної сфери молодшого школяра з різними видами дизонтогенезу

  • Розвиток конативної сфери

  • Тема 3. Соціально-педагогічна діяльність учителя в умовах інклюзивної освіти

  • Сутність соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів

  • Закономірності, принципи, функції та напрями соціально-педагогічної діяльності

  • Професійна компетентність вчителя початкових класів при виконанні соціально-педагогічної діяльності в інклюзивному класі

  • Розділ 2. Теорія інклюзивної освіти, навчання та виховання

  • Предмет і завдання дидактики інклюзивної освіти, її категорії

  • Система закладів освіти для дітей з обмеженнями життєдіяльності

  • Особливості організації інклюзивного навчання у загальноосвітній школі

  • Тема 5. Зміст інклюзивної освіти

  • Нормативні документи змісту інклюзивної початкової освіти, курикулум

  • Особливості забезпечення змісту інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами

  • Командний підхід як умова реалізації змісту освіти

  • Тема 6. Структура та організація цілісного педагогічного інклюзивного процесу

  • Сутність, мета і завдання інклюзивного навчання

  • Підготовка вчителя до організації навчального процесу

  • Схема вивчення дитини

  • Соціальний паспорт класу

  • Безпосередня підготовка до процесу навчання

  • Визначення мети і цільових завдань уроку у їх системі

  • Тема 7. Форми організації процесу навчання в інклюзивній школі

  • Спеціальні форми навчання в інклюзивному класі

  • Тема 8. Методи навчання

  • Класифікація методів навчання

  • Загальні методи навчання

  • Інноваційні методи навчання

  • Спеціальні методи

  • Методи розвитку і корекції емоційної сфери

  • Методичні прийоми корекції конативної сфери молодших школярів

  • Критерії вибору методів навчання

  • Засоби навчання

  • Тема 9. Дидактичне діагностування учнів в інклюзивному класі

  • Портфоліо учнів як засіб оцінювання індивідуальних досягнень

  • Тема 10. Теорія інклюзивного виховання

  • Основні методи і форми інклюзивного виховання

  • Глосарій