Соціалізуюча мета передбачає створення умов, які сприяють процесу засвоєння ролей та очікуваної поведінки у взаєминах із родиною й суспільством і розвитку задовільних зв'язків із іншими людьми. З погляду педагогіки механізм наслідування в умовах інклюзії має важливе значення, бо демонстрування дітям з особливими освітніми потребами соціально важливих зразків поведінки й спілкування дає змогу прискорити їхній особистісний розвиток. Роль учителя у цьому процесі регулювання інтеракції, акцентування її позитивних сторін для наслідування. В умовах інклюзивної освіти соціалізуюча функція вчителя початкових класів полягає в забезпеченні належного педагогічного супроводу таких механізмів соціалізації учнів як імпринтинг, екзістенційний натиск, наслідування, ідентифікація й рефлексія, що сприятиме успішному подоланню численних труднощів адаптації в соціумі, адекватному налагодженню соціальних взаємин із людьми та прискоренню культурного, інтелектуального, творчого, психічного й фізичного розвитку особистості кожного молодшого школяра.
Корекційна мета уроку передбачає створення комфортних умов, необхідних для засвоєння програмного матеріалу і, одночасно, для подолання психофізичних проблем. Мету корекційної роботи вчителя початкових класів на уроці визначає предмет виправлення, вада, яка ускладнює процес оволодіння необхідними знаннями, уміннями і навичками. Вона спрямовується на спонукання учнів до поліпшення процесів розвитку і соціалізації, послаблення або виправлення психофізичних недоліків у когнітивній, емоційно-чуттєвій, мотиваційній і конативній сферах молодшого школяра з метою максимального розвитку і підготовки до самостійного життя. Визначення, формулювання і здійснення виконання корекційної мети уроку відбувається одночасно з навчанням учнів. Тому корекційна мета повинна підпорядковується дидактичній.
Разом з тим вчитель початкових класів зобов'язаний врахувати особливості та можливості сприймання, відтворення, аналізу, порівняння, усного та письмового мовлення усіх учнів інклюзивного класу. Задля забезпечення цілеспрямованої колекційної роботи учителю на допомогу приходять фахівці мультидисциплінарної команди (асистент, психолог, соціальний педагог, батьки), котрі повинні закріплювати поставлену корекційну мету під час індивідуальних корекційно-розвивальних занять за допомогою спеціального навчального матеріалу.
Корекційна мета у початковій інклюзивній школі визначається як кінцевий результат сформованості загальнонавчальних умінь та навичок (організаційні, загально- мовленнєві, загально-пізнавальні і контрольно-оцінні), які визначені у навчальній програмі.
Тобто основна мета вчителя початкових класів – навчити вчитися молодшого школяра, приймати мету, виконувати необхідні дії, контролювати їх та оцінювати свої результати. Особливого значення вчитель початкового значення повинен надавати визначенню проміжних результатів (показників) корекційної роботи на кожному уроці.
Корекційна мета уроку носить позитивний характер, вона не стільки усуває відхилення, скільки створює передумови для успішного навчання.
Учитель початкових класів повинен при цьому дотримуватися основних принципів корекційної роботи.
• 1. Принцип корекційно-розвивальної спрямованості навчально-виховного процесу і процесу навчання.
• 2. Принцип системного підходу до навчання, виховання, розвитку і корекції.
• 3. Принцип зв'язку корекційного підходу з життя і практикою.
• 4. Принцип цілісного педагогічного процесу.
Учитель початкових класів, плануючи уроки в інклюзивному класі, розробляючи конспекти, визначає корекційну мету, підпорядковуючи її дидактичним завданням уроку, змісту навчального матеріалу, типологічним та індивідуальним особливостям учнів, добирає адекватні методи і методичні прийоми, які відповідають особливостям пізнавальної діяльності учнів.
Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. У підготовці вчителя початкових класів до уроків велике значення має добір змісту навчального матеріалу. Учіннєва діяльність учнів і виправлення не окремих психофізичних вад, а вторинних порушень та попередження виникнення нових, відбувається на одному і тому ж навчальному матеріалі.
Навчальний матеріал має охоплювати усі передбачені цілі, які означені в тематичному та поурочному плануванні в інклюзивному класі, та індивідуальному навчальному плані учня з особливими освітніми потребами.
Опрацьовуючи програму, підручник і посібники, визначають опорні смислові одиниці та практичний матеріал для їх розкриття. Слід окреслити внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, підібрати нові факти, приклади для наповнення теми новим змістом. Цей матеріал повинен мати належний виховний потенціал, сприяти формуванню навичок практичної роботи, розвивати інтереси і здібності учнів.
Ефективність досягнення поставлених цілей і цільових завдань на уроці залежить від адекватно дібраних методів навчання, форм (способів) організації навчальної діяльності, типу року.
Вибір методів і прийомів навчання. Потрібно намітити, які методи використовуватимуться на кожному етапі уроку, їх поєднання, взаємодоповнення, виходячи з потреб максимальної пізнавальної діяльності учнів. При цьому слід зважати на:
• провідні мотиви, інтереси учнів до предмета, ставлення їх до уроків учителя;
• рівень сформованості вміння навчатися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання;
• активність на уроках, уважність і дисциплінованість учнів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення мети і цільових завдань уроку у їх системі“ на сторінці 3. Приємного читання.
