У всіх дітей з ЗПР спостерігається зниження пізнавальної активності, мовленнєва діяльність має ряд особливостей, а саме: бідний словниковий запас, звуження понять; труднощі у розумінні та вживанні логіко-граматичних структур; порушення монологічного мовлення.
Якщо у класі є учень з ЗПР, необхідно щоб кожен наступний урок був продовженням попереднього. Тому вчитель початкових класів має вибирати головні поняття і повторювати їх на кожному уроці. Головним методичним прийомом у діяльності вчителя виступає багаторазове повторення інформації. Важливу роль при цьому відіграють різні типи вправ (від вправ за зразком до тренувальні, які використовують за чітким алгоритмом). Учитель повинен підбирати навчальний матеріал і завдання та подавати їх малими порціями, йдучи від простого до складного.
Особливістю навчання дітей з ЗПР є організація самостійної роботи. Надавати допомогу потрібно лише у тоді, коли учень невзмозі виконати його самостійно. Допомога за характером повинна бути стимулювальна, навчальна, адресна. За формою її можна виокремити як фронтальну (спрямовану до всього класу) та індивідуальну (конкретному учневі).
При правильно організованому колекційному навчанні діти з ЗПР долають відставання у розвитку до 4 класу.
Якщо у класі навчається учень із заниженим слухом, учителю початкових класів необхідно знати не лише психолого-педагогічну класифікацію (див.: табл. 2), а й стан мовлення, особливості мислення, пам'яті, уваги, уяви, сприймання. Тобто знати наслідки, які пов'язані з фізичною вадою. Зокрема порушення мовлення:
• недоліки вимови;
• обмежений запас слів;
• недостатнім засвоєнням звукового складу слова;
• неточним розумінням і неправильним використанням слів;
• недоліки граматичної будови речення;
• обмежене розуміння усної мови і тексту.
Тому, організація діяльності вчителя початкових класів має полягати у цілеспрямованому розвитку вторинного порушення пізнавальної діяльності учня, викликаної недорозвиненістю мовленнєвого мислення. Задля цього використовують залишковий слух і формують рухову, кінестатичну базу у взаємозв'язку з оптико-акустичними мовленнєвими уявленнями – розвиток навичок читання з губ. Найоптимальнішим методичним прийом є створення ситуацій, інсценування, драматизація, пантоміма.
Важливо у роботі з дітьми із заниженим слухом використовувати методику спрямовану на формування мисленнєвих операцій та дій: аналіз, синтез і абстрагування, а також розвивати рухову сферу: координацію, статистичної та динамічної рівноваги.
Якщо у класі є учень з порушенням зору, то соціально- педагогічна діяльність вчителя початкових класів залежить від збереженого зору та вторинних порушень психофізичного розвитку. Допомога вчителя початкових класів полягає у використанні засобів і прийомів для сприймання явищ і предметів з опорою на слух, дотик, нюх. Тому слід використовувати вправи на диференціацію – розрізняти предмети за допомогою звуку, характерного для предмета. Ефективними будуть ігрові методи: предметні, навчальні, трудові, театралізовані. Навчальний роздатковий матеріал при цьому повинен бути кольоровонасиченим, книги або тексті навчального матеріалу – міститися на електронних носіях із спеціальними апаратми для прослуховування.
Якщо у класі є учень з мовленнєвими порушеннями, тоді соціально-педагогічна діяльність вчителя початкових класів спрямовується на активізацію пізнавальної діяльності, розвиток емоційно-вольової сфери, формування інтересу до вербального спілкування, необхідних поведінкових навичок. Методичні прийоми спрямовуються на збільшення об'єму пам'яті та відтворення навчального матеріалу, стійкої уваги; попередження роздратованості, збудження, плаксивості, образ тощо. Важливими методом виступають: а) психотерапія – заохочення у вербальних та невербальних формах; б) музикотерапія; в) арт-терапія; г) ігри.
Якщо у класі навчається учень з ДЦП. тоді вчитель початкових класів при підготовці до навчального процесу повинен визначити корекційно-педагогічну роботу цілеспрямовану на розвиток позитивного ставлення до навчання, до себе, до своїх можливостей; емоційно-вольової сфери; вербального та невербального спілкування; трудової діяльності та творчості.
Враховуючи індивідуальні особливості та можливості молодших школярів, котрі навчаються в інклюзивному класів, вчитель початкових класів розробляє мету кожного уроку та цільові завдання до нього.
Визначення мети і цільових завдань уроку у їх системі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безпосередня підготовка до процесу навчання“ на сторінці 2. Приємного читання.
