допоміжних навчальних засобів.
За результатами діагностики вчитель початкових класів встановлює:
• 1) учнів, які потребують психолого-педагогічної, соціальної та медичної допомоги;
• 2) характер фізичних, психологічних, соціальних, педагогічних відхилень;
• 3) групи, до яких належать учні з однотипними відхиленнями;
• 4) методику соціально-педагогічної роботи.
Учитель початкових класів в умовах інклюзивної освіти повинен починати діагностичну діяльність із встановлення рівня шкільної зрілості.
Учень, який прийшов до школи, або уже навчається у школі, повинен бути зрілим в фізіологічному і соціальному відношенні, повинен досягти відповідного рівня інтелектуального і емоційного розвитку. Тому, поняття "готовність" до шкільного навчання є комплексним, багатогранним і охоплює усі сфери життя дитини.
У психолого-педагогічній літературі відомі уже апробовані методики визначення готовності дітей до школи за такими параметрами: планування, мотивація, рівень розвитку інтелекту. Кожен із параметрів має низький, середній, високий рівні, а рівень інтелектуального розвитку: низький, нижче середнього, середній, високий і дуже високий.
Таким чином, результатом діагностики є низький, середній і високий рівні готовності, а учень визначається як такий, що готовий до школи. Разом з тим до уваги беруться ще й такі параметри: 1) психолого-соціальна готовність (бажання навчатися, навчальна мотивація, уміння спілкуватися, організована поведінка); 2) розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій (фонематичного слуху, артикуляційного апарату, дрібної моторики рук, просторова орієнтація, координація рухів, зорове сприймання, координація в системі око-рука); 3) розвиток пізнавальної діяльності (світогляд; розвиток мовлення, самостійності; сформованість інтелектуальних умінь, уміння організовувати і контролювати діяльність, визначати її тем); 4) стан здоров'я (стан здоров'я, темпи розвитку, обмін молочних зубів на постійні).
В інклюзивному класі частина дітей з особливими освітніми потребами за психолого-соціальним параметром готовності до ніколи помітно відстає від ровесників, вони мають низький рівень готовності, а тому не вміють планувати і контролювати свої дії, мотивація низька, не вміють слухати співрозмовника і виконувати логічні операції. У молодших школярів в інклюзивному класі частина учнів з нормальним розвитком й учнів з особливими освітніми потребами за цим же параметром готовності до навчання можуть бути готові, тобто уміють планувати й контролювати, мають пропедевтичні знання і навички з навчальних предметів, пропедевтичне мислення у формі словесних понять. У результаті навчання має відбуватися розвиток пізнавальної діяльності і шкільно-значущих функцій. Тому учням необхідний контроль за цими процесами, а відтак і дидактичне діагностування з метою з'ясування (виявлення) проміжного чи кінцевого результатів, визначених метою і цільовими завданнями уроку.
Діагностику психофізичних особливостей учнів з обмеженими можливостями життєдіяльності проводять у медичних закладах, а, як зазначалося у попередніх розділах, висновок про стан здоров'я дають ПМПК. Учитель повинен орієнтуватися в медичних діагнозах і знати класифікації первинних вад здоров'я за їх рівнем важкості, або виправити чи попередити виникнення можливих вторинних відхилень. Задля цього нижче розглядаються психолого-педагогічні характеристики відхилень у дітей з особливими освітніми потребами, до яких відносять дітей-інвалідів, дітей з незначними порушеннями здоров'я, дітей з соціальними потребами.
Класифікація розумової відсталості вперше розробив німецький психіатр Е. Крепелін. За рівнем важкості інтелектуальну недостатність визначив як ідіотію, імбецильність і дебільність. Ці терміни у Західній Європі та США використовуються лише в медицині. У широкій соціально-педагогічній практиці вживається узагальнене визначення "важковиховувані".
У 1994 році ВООЗ визначила чотири рівні зниження інтелекту: незначну, помірну, важку і глибоку (див.: табл. 6.2).
Таблиця 6.2.
Характеристика зниженого інтелекту за міжнародною систематикою
| 71 і вище | Норма |
| 50-70 | Незначна розумова відсталість, утруднення в навчанні |
| 35-49 | Помірна розумова відсталість, труднощі у навчанні |
| 25-39 | Важка розумова відсталість, значні труднощі у навчанні |
| 20 і нижче | Глибока розумова відсталість |
Класифікація залишкової слухової функції для вчителів початкових класів направлена на обґрунтування різних підходів до навчання дітей з недоліками слуху. В основу такої класифікації покладено здатність дитини відтворювати мову на тій чи іншій відстані від джерела передачі інформації, а також критерії звуку в децибелах (див.: табл. 6.3).
Таблиця 6.3.
Класифікація осіб з зниженим слухом та визначення рівня відтворення розумової мови
| До 35 | 4-5 | ЗОШ |
| 35-40 | 2-4 | Загальноосвітня школа без слухових апаратів, перша парта |
| 40-60 | 1-2 | ЗОШ із використанням слухового апарату |
| 60-90 | 0,25-1 | Школа для слабочуючих з використанням слухових апаратів |
| Більше 90 | Не чує | Школа для глухих |
У залежності від рівня порушення зору діти з дизонтогеніями класифікуються на сліпих і слабозорих.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підготовка вчителя до організації навчального процесу“ на сторінці 2. Приємного читання.
