• створенні таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах;
• водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до тих, хто "відрізняється".
Основна мета інклюзивної освіти – це досягнення якісних змін в особистому розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку.
Завдання інклюзивної освіти полягає в організації навчально- виховного процесу, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей. Задля цього необхідно розробити систему надання освітніх і спеціальних послуг для дітей з особливими освітніми потребами, створити позитивний клімат у шкільному середовищі та поза його межами. Однак, упровадження інклюзивної освіти не означає закриття чи скорочення системи спеціальної освіти.
Інклюзивну освіту має забезпечити, відповідно до закону "По загальну середню освіту", система освіти за відповідними рівнями (див.: рис. 4.4).
Рис. 4.4. Рівні системи інклюзивної освіти в Україні
Інклюзивна освіта в Україні організовується з урахування принципів.
Принципи (лат. principium – начало, основа) – це певна система основних вимог; вихідне положення; керівна ідея; основне правило.
Державний стандарт початкової загальної освіти визначає загальні принципи освіти: науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.
У Концепції розвитку інклюзивної освіти визначено основні принципи інклюзивної освіти:
• науковість (розроблення теоретико-методологічних основ інклюзивного навчання, програмно-методичного інструментарію, аналіз і моніторинг результатів упровадження інклюзивного навчання, оцінка ефективності технологій, що використовуються для досягнення позитивного результату, проведення незалежної експертизи);
• системність (забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами, наступності між рівнями освіти: рання допомога – дошкільна освіта – загальна середня освіта);
• варіативність, корекційна спрямованість (організація особистісно-орієнтованого навчального процесу у комплексі з корекційно-розвитковою роботою для задоволення соціально-освітніх потреб, створення умов для соціально-трудової реабілітації, інтеграції в суспільство дітей з порушеннями психофізичного розвитку, у тому числі дітей-інвалідів);
• індивідуалізація (здійснення особистісно-орієнтованого індивідуального, диференційованого підходу);
• соціальна відповідальність сім'ї (виховання, навчання і розвиток дитини; створення належних умов для розвитку її природних здібностей, участь у навчально-реабілітаційному процесі);
• міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство (координація дій різних відомств, соціальних інституцій, служб з метою оптимізації процесу освітньої інтеграції дітей з особливими освітніми потребами).
Особливості організації інклюзивного навчання у загальноосвітній школі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система закладів освіти для дітей з обмеженнями життєдіяльності“ на сторінці 4. Приємного читання.
