Третій етап – доцільність навчання трьох категорій дітей з вадами у здоров'ї: з порушенням слуху, зору і розумовою відсталістю, створення диференційованої системи спеціальної освіти (сегрегації) (поч. ХХ ст. – середина 1960 р).
Четвертий етап – розуміння навчати усіх дітей з відхиленнями у здоров'ї та розвитку (інтеграція) (середина 1960-х р. – середина 1980-х р.).
П'ятий етап – інклюзивне навчання (середина 1980-х р. донині).
Учені, які займаються вивченням проблеми навчання дітей з обмеженими можливостями, розділили історію її розвитку на наступні етапи:
• початок 20 століття – середина 69-х років – "медична модель" – сегрегація. "Медична модель" проіснувала до 1965 року. Ця модель означає, що людина з особливостями розвитку – хвора особа, їй необхідний довготривалий догляд та лікування, які найкраще здійснювати в спеціальній установі;
• середина 60-х -середина 80-х років – "модель нормалізації" – інтеграція. У 70х роках в Скандинавії з'явилося поняття "нормалізація" як альтернатива "медичної моделі". Концепція нормалізації укладала в собі нове, що відкриває широкі перспективи уявлення про дитину з особливостями розвитку і робила наголос на виховання її в дусі культурних норм, прийнятих в тому суспільстві, в якому вона проживає. Це поняття було прийнято в США і Канаді і стало каталізатором формування "патернів культурно нормативного життя "тих, хто раніше був виключений з товариства. З цим періодом пов'язаний процес інтеграції дітей з особливостями розвитку в середу звичайних однолітків. Інтеграція в цьому контексті зазвичай розглядалася як процес асиміляції, що вимагає від людини прийняти норми, характерні для домінуючої культури і дотримуватися їх у своєму поведінці. Інтеграція не протиставляється системі спеціальної освіти, а виступає як одна з альтернативних форм усередині системи. Інтеграція – "дітище" спеціальної педагогіки, так як інтегрований в загальноосвітню середу дитина залишається під її патронатом: він або навчається в спеціальному класі (групі) при масовому установі, або обов'язково отримує корекційну допомогу, навчаючись у звичайному класі (групі). Можна вважати, що інтеграція зближує дві освітні системи загальну і спеціальну, роблячи проникними межі між ними;
• середина 80-х років – донині – "соціальна модель" – інклюзія. Сенс сучасного поняття "інклюзивна освіта" полягає в ідеї спільного навчання здорових дітей та інвалідів.
Упровадження системи інклюзивної освіти вимагає оновлення змісту, форм, методів, засобів та технологій навчання молодших школярів загальноосвітньої школи. Означені проблеми вивчає і розробляє дидактика інклюзивної освіти.
Предмет і завдання дидактики інклюзивної освіти, її категорії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Теорія інклюзивної освіти, навчання та виховання“ на сторінці 2. Приємного читання.
