Розвиток конативної сфери

Основи інклюзивної педагогіки

• 1) протесту і опозиції (активного протесту – неслухняність, брутальність, агресивна поведінка, прагнення роботи все назло; пасивного протесту – інфантильна поведінка, псевдо втрата навичка охайності, втечі із школи чи з дому, авто агресивна поведінка);

• 2) відмови (від їжі, спілкування з оточуючими);

• 3) імітації (лихослів'я, алкоголізм, паління, носіння певного одягу, зачісок);

• 4) тривожність і невпевненість.

Найпростішим типом девіації є делінквентна поведінка, яка характеризується психологічною схильністю до асоціальних вчинків.

Утеча для сучасних дітей – це реакція на неблагополучие середовище виховання із-за педагогічної некомпетентності батьків, підвищеній комунікативності дітей, впливу товаришів. Діти покидають дім через неправильно вибраний батьками стиль спілкування з дітьми, емоційну депривація), за компанію з товаришем.

Насильство у сім 'ї – примусовий контроль одного члена сім'ї над іншими, реальна дія або погроза фізичної, психічної, економічної, сексуальної образи та застосування насильства. Найчастіше від сімейного насильства страждають жінки і діти, воно носить комбінований характер і негативно впливає на психічне та фізичне здоров'я. Результатом соціалізації дитини у такій сім'ї є виникає почуття провини, депресії, безпорадність, перебування у стані постійного стресу, фобії, зухвала поведінка неслухняність, втечі з дому.

Порушення розвитку, за даними психоневрологов, дитячих психіатрів, фахівців в області лікувальної педагогіки, найбільш різко проявляються в емоційно-вольовій сфері дитини та її характері (А. Лазурський, В. Кащенко, М. Буянов, А. Захарова, А. Личко та ін.). У літературі виділяють різні характерологічні і поведінкові відхилення дитини.

Розгальмування, гіперактивність. Рухова розгальмування може поєднуватися з іншими відхиленнями. Найбільш часто розгальмування поєднується з психічною незрілістю, яку називають інфантилізмом (М.Буянов).

Підвищена емоційна збудливість (ефективність).

Афективна поведінка – це не медичний діагноз, а схильність дітей до частих, гострим і руйнівним емоційним станам, що виявляється в підвищеній уразливості, неприборканість емоцій сміху і плачу, примхах, впертості, гостро виражених симпатіях і антипатіях до людей, імпульсивності вчинків і спонукань дитини. При цьому можуть бути присутніми загальмованість, страхи і асоціальна поведінка.

Сором'язливість, полохливість, наявність хворобливих страхів (фобій), пасивність властиві не тільки дитині, а й підлітку. Вони можуть бути виражені в різному ступені і в різних формах.

Песимізм (зневіру, безнадію, схильність бачити у всьому тільки погане) в юнацькому віці – теж аномалія, так само, як і його протилежність – надмірна постійна веселість. Постійне невдоволення собою і оточенням створює безліч проблем у спілкуванні, вирішенні життєвих завдань.

Особливу групу становлять діти з аутичного поведінкою (ауто – занурення в себе, відчуженість від оточення). Такі діти відносяться до категорії "важких", оскільки звичайні способи взаємодії та виховні впливу не завжди ними приймаються.

З порушеннями в розвитку вольових процесів людини пов'язується і таке явище, як імпульсивність, яка проявляється в тому, що дія мимоволі виривається у суб'єкта, він не може свідомо регулювати свої наміри, зважувати і обдумувати їх. Іноді це може прийматися за рішучість. Однак сильне імпульсивна необдумане дію швидко слабшає, як тільки зустрічається з протидією, що вимагають тривалого зусилля.

Сприйнятливість до негативних впливів пов'язана з підвищеною сугестивністю – навіюванням, готовністю підкорятися впливу навколишніх.

Негативізм проявляється в невмотивоване опорі якого впливу, що виходить від інших, і виникає як захисна реакція на впливи, які суперечать потребам людини. Відмова від виконання вимоги є своєрідний спосіб виходу з конфлікту. У психологічній літературі називаються дві форми негативізму – пасивний, що виражається у відмові виконувати пропоновані вимоги, і активний, при якому відбуваються протилежні дії. Негативні реакції при тривалому емоційне неблагополуччя дитини можуть стати якостями його особистості.

Жорстокість, деспотизм, агресивність виражаються в бійках, руйнівному ставленні до речей, образах, лайки, прагненні мучити слабкого або тварин. Агресія може бути фізична і вербальна, пряма і непряма.

Безцільна брехня – це ненавмисна брехня, від якої дитина не може утриматися. Він не знає причини своєї неправдивості і не пов'язує її з яким або умислом.

Безцільне злодійство – зародкова форма явища, яке фахівці називають клептоманією. Дитина може колекціонувати самі незвичайні предмети, і мотивація на перший погляд залишається неясною. Наприклад, правопорушення, вчинене підлітком, виявилося повною несподіванкою для його батьків. За характеристикою мами, це був спокійний і незлобивий хлопчик, мав хобі – колекціонував трубки від вуличних таксофонів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток конативної сфери“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Загальні засади інклюзивної педагогіки

  • Основні категорії інклюзивної педагогіки

  • Інклюзивна педагогіка в системі педагогічних наук

  • Міжпредметні зв'язки інклюзивної педагогіки

  • Тема 2. Особливості розвитку особистості

  • Поняття "норма" і "відхилення" у розвитку дитини

  • Розвиток психіки дітей з обмеженими можливостями здоров'я

  • Розвиток емоційної сфери молодшого школяра з різними видами дизонтогенезу

  • Розвиток конативної сфери
  • Тема 3. Соціально-педагогічна діяльність учителя в умовах інклюзивної освіти

  • Сутність соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів

  • Закономірності, принципи, функції та напрями соціально-педагогічної діяльності

  • Професійна компетентність вчителя початкових класів при виконанні соціально-педагогічної діяльності в інклюзивному класі

  • Розділ 2. Теорія інклюзивної освіти, навчання та виховання

  • Предмет і завдання дидактики інклюзивної освіти, її категорії

  • Система закладів освіти для дітей з обмеженнями життєдіяльності

  • Особливості організації інклюзивного навчання у загальноосвітній школі

  • Тема 5. Зміст інклюзивної освіти

  • Нормативні документи змісту інклюзивної початкової освіти, курикулум

  • Особливості забезпечення змісту інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами

  • Командний підхід як умова реалізації змісту освіти

  • Тема 6. Структура та організація цілісного педагогічного інклюзивного процесу

  • Сутність, мета і завдання інклюзивного навчання

  • Підготовка вчителя до організації навчального процесу

  • Схема вивчення дитини

  • Соціальний паспорт класу

  • Безпосередня підготовка до процесу навчання

  • Визначення мети і цільових завдань уроку у їх системі

  • Тема 7. Форми організації процесу навчання в інклюзивній школі

  • Спеціальні форми навчання в інклюзивному класі

  • Тема 8. Методи навчання

  • Класифікація методів навчання

  • Загальні методи навчання

  • Інноваційні методи навчання

  • Спеціальні методи

  • Методи розвитку і корекції емоційної сфери

  • Методичні прийоми корекції конативної сфери молодших школярів

  • Критерії вибору методів навчання

  • Засоби навчання

  • Тема 9. Дидактичне діагностування учнів в інклюзивному класі

  • Портфоліо учнів як засіб оцінювання індивідуальних досягнень

  • Тема 10. Теорія інклюзивного виховання

  • Основні методи і форми інклюзивного виховання

  • Глосарій