Розділ 3. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

3.1. Види й операції банків

Як уже було зазначено, банківська система України складається з двох рівнів: перший представлений Національним банком, другий — іншими банками. В Україні банки можуть створюватися у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. За станом на 1 грудня 2007 р. в державному реєстрі банків зареєстровано 198 банків, з них 173 банки, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій. За організаційно-правовою формою господарювання банки були розподілені таким чином: 139 банків — акціонерні товариства, 34 банки — товариства з обмеженою відповідальністю. Упродовж січня —листопада 2007 р. зареєстровано 6 банків та виключено 1 банк у зв'язку з реорганізацією. Окремі дані про банки України наведено в табл. 3.1.

Сучасна банківська практика виділяє значну кількість різноманітних ознак, за якими здійснюється класифікація банків. Відповідно до умов розвитку вітчизняної економічної системи українські банки можуть бути класифіковані:

— за формою власності: в Україні банки створюються і функціонують у вигляді державних установ, акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, кооперативних банків.

Таблиця 3.1. Окремі дані про банки України

— за територіальним характером діяльності: банки, що здійснюють свою діяльність на окремій території, — регіональні; банки, що виконують операції в багатьох регіонах через мережу філій — республіканські; банки, що активно працюють на світових ринках і мають філії та представництва за кордоном — міжнародні;

— за розміром: виділяють 4 групи банків:

група І — банки, активи яких перевищують 3900 млн грн;

група II — банки, активи яких становлять понад 1800 млн грн;

група III — банки з активами понад 500 млн грн;

група IV - банки з активами менш як 500 млн грн.

За станом на 1 жовтня 2007 р. до групи І належало 15 банків (8,7 % від загальної кількості діючих банків), до групи II - 18 банків (10,4 %), до групи III - 25 банків, що склало 14,5 %. Найбільш численна виявилась група IV — 115, тобто 66,4 %.

— за наявністю мережі філій: банки, що відкрили філії та територіально відокремлені підрозділи; банки без філій;

— за сферою діяльності: банки, що здійснюють різноманітні операції та надають комплексні послуги, — універсальні; банки, що виконують окремі специфічні операції та обслуговують певні галузі економіки, функціонуючи в означеному сегменті ринку, — спеціалізовані банки.

На сучасному етапі найбільш поширеними є такі види спеціалізованих банків: іпотечні, інвестиційні, ощадні, зовнішньоекономічні, клірингові. Основа діяльності іпотечних банків — мобілізація фінансових ресурсів шляхом випуску власних довгострокових боргових зобов'язань та здійснення кредитування під заклад об'єктів нерухомості. Інвестиційні банки — це установи, що залучають кошти через емісію цінних паперів власного боргу та вкладають їх у корпоративні та державні цінні папери, а також надають послуги з гарантованого розміщення випусків цінних паперів різних емітентів. Ощадні банки — це фінансові інститути, діяльність яких базується на залученні заощаджень населення у формі вкладів і їх використанні на ринку міжбанківських кредитів та через надання споживчих позик. Основними функціями зовнішньоекономічних банків є залучення та розміщення коштів в іноземній валюті, обслуговування зовнішньоторговельного обороту клієнтів через здійснення відповідних кредитно-розрахункових операцій.

На сьогодні дійсно спеціалізованими в Україні практично виступають тільки два банки — Державний експортно-імпортний банк України та ВАТ "Державний ощадний банк України". Чітка спеціалізація цих банків, тобто здійснення операцій у досить вузьких секторах ринку, пов'язана зі слабкою диверсифікацією їх діяльності, а відтак зі збільшенням відповідних ризиків, вірогідність яких особливо зростає в умовах нестабільної економіки. Тому цілком природно, що саме державний статус дозволяє цим банкам зберігати свою спеціалізацію в кризових умовах, оскільки держава виступає своєрідним гарантом їх стабільності та фінансової стійкості. Решта українських банків намагається, відповідно до власних можливостей, максимально диверсифікувати діяльність, пропонуючи комплексне банківське обслуговування та виконуючи різноманітні операції, передбачені чинним законодавством. Отже, за набором операцій та послуг, що здійснюються, переважна більшість вітчизняних банків може бути віднесена до універсальних, не зважаючи навіть на офіційні назви деяких з них (наприклад, Іпотечний комерційний акціонерний банк, Укргазбанк, Індустріально-експортний банк, "Національні інвестиції", Земельний банк).

Банки взагалі — це суто комерційні інститути, які в поточній діяльності реалізують передусім власні економічні інтереси. Найважливіше завдання комерційного банку — максимізація вартості капіталу, тобто підвищення рівня доходів на кошти, що були вкладені в банк засновниками та акціонерами. Тому основним показником діяльності комерційного банку вважається прибуток як різниця між доходами від банківських операцій та витратами на їх здійснення. Головним принципом управління діяльністю банків виступає принцип: "купити дешевше — продати дорожче". Таким чином, політика і стратегія банку мають бути спрямовані на залучення фінансових ресурсів за найменшою вартістю та пошук найбільш доходних варіантів розміщення цих ресурсів при забезпеченні прийнятного рівня ризику проведення операцій.

Для забезпечення виконання своїх функцій та досягнення стратегічних та тактичних цілей комерційні банки здійснюють відповідні операції, постійно намагаючись збільшувати їх кількість та підвищувати якість. На сьогодні основна маса українських банків спроможна якісно виконувати не більше 40 — 50 видів операцій та послуг. У той же час провідні вітчизняні банки, активно диверсифікуючи свою діяльність та запроваджуючи новітні банківські технології, цілеспрямовано наближаються до рівня розвитку банківських послуг у країнах з ринковою економікою. Так, виходячи з рекламних проспектів КБ "Приватбанк", ця інституція пропонує майже 180 банківських операцій та послуг, що на сьогодні є незаперечним рекордом в Україні (комерційні банки Німеччини здійснюють 150 — 200 операцій, японські банки — 300).

Але незважаючи на таке різноманіття, всі банківські операції можуть бути об'єднані за функціональними ознаками у відповідні групи операцій, ключовими серед яких є: кредитні; засновницькі; розрахунково-касові; інвестиційні; депозитні операції; міжбанківські; емісійні; комісійні; посередницькі.