Розділ 3. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

— які були звільнені на вимогу НБУ.

Акціонери та учасники банку до дня скликання установчих зборів та державної реєстрації банку мають сплатити кошти в розмірі не менше 30% номінальної вартості акцій, оплатити повну вартість не пізніше 12 місяців з часу державної реєстрації банку.

Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку в місячний строк з дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок про загальну оцінку фінансового стану, платоспроможність і ділову репутацію учасників банку, наявність власних коштів для внесення до статутного капіталу банку, наявність приміщення, придатного для розміщення банку та будівництва касового вузла, ділову репутацію та професійну придатність керівництва банку, відповідність установчих документів банку вимогам чинного законодавства України. Повний пакет документів разом із висновком передається на розгляд Генерального департаменту банківського нагляду, в Комісію Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в реєстрації приймає Національний банк України не пізніше тримісячного строку з моменту подання повного пакета документів, зазначених вище. Реєстрація банку здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Протягом 5 днів після прийняття Національним банком відповідного рішення банку видається свідоцтво про державну реєстрацію банку.

Рішення Національного банку України про реєстрацію комерційного банку доводиться до відома Спостережної ради банку і регіонального управління Національного банку України за місцем розташування банку у вигляді листа за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду з доданням статуту зареєстрованого банку, титульний аркуш якого завірено печаткою Національного банку України і підписом заступника Голови Правління.

Разом із тим, Національний банк України в окремих випадках може відмовити комерційному банку в реєстрації. Так, підставою для відмови можуть бути: порушення порядку створення банку; невідповідність статуту банку та інших установчих документів законодавству України; відсутність бездоганної ділової репутації чи незадовільний фінансовий стан принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у банку; професійна непридатність керівництва банку; відсутність угоди про надання банку приміщення, придатного для розташування в ньому банківської установи; подання неповного пакета документів, необхідних для державної реєстрації, або їх невідповідність вимогам чинної законодавчо-нормативної бази.

У разі відмови в державній реєстрації банку засвідчена Національним банком копія рішення про відмову надсилається уповноваженій особі рекомендованим листом або вручається під розписку. Рішення про відмову в державній реєстрації банку може бути оскаржено в судовому порядку.

Для створення банку з іноземним капіталом його засновники зобов'язані отримати попередній дозвіл Національного банку України. Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом його правління також має отримати попередній дозвіл Національного банку України.

При будь-якому набутті банком статусу банку з іноземним капіталом, за умови, що іноземний інвестор набуває істотної участі, для державної реєстрації додатково до вищезазначених документів до Національного банку подаються такі документи:

— клопотання про надання попереднього дозволу за підписом уповноваженої особи або клопотання правління банку для діючого банку;

— інформація про склад засновників, їх ділову репутацію;

— повідомлення центрального банку іноземної держави про здійснення достатнього контролю за діяльністю банку (якщо особа, яка має придбати або збільшити істотну участь у банку, іноземний банк) і згоду на придбання або збільшення істотної участі в банку на території України, якщо законодавство країни його походження вимагає отримання зазначеної згоди;

— нотаріально засвідчена за місцем видачі легалізована копія висновку аудиторської фірми про можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу банку за рахунок власних коштів (власного капіталу). Якщо вищезазначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком України, то такий висновок має бути підтвердженим українською аудиторською організацією, з обов'язковим розрахунком власних коштів (власного капіталу).

У разі, якщо іноземний інвестор є фізичною особою, він подає:

— письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним контролюючим органом країни, якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог законодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізована в консульській установі України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;

— анкету, яка має містити, зокрема, інформацію про відсутність судимості.

— довідку органів податкової служби країни місцезнаходження фізичної особи іноземця про належне виконання ним своїх обов'язків як платника податків;

— довідку банку, в якому відкрито рахунок, про наявність коштів на його рахунку і репутацію власника;

— довідки банків, у яких одержано кредити, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення;

— клопотання про надання попереднього дозволу за підписом уповноваженої особи, засвідчене в нотаріальному порядку.